Макс Томас (Max Thomas; 4 серпня 1891, Дюссельдорф6 грудня 1945, Вюрцбург) — німецький медик і офіцер, группенфюрер СС і генерал-лейтенант поліції (9 листопада 1942). Командир айнзацгрупи C, що здійснювала масові вбивства в Україні.

Макс Томас
нім. Max Thomas
Народився 4 серпня 1891(1891-08-04)
Дюссельдорф, Рейнська провінція, Королівство Пруссія
Помер 6 грудня 1945(1945-12-06) (54 роки)
Вюрцбург, Баварія, Американська зона окупації Німеччини
Країна Flag of Germany (1867–1918).svg Німецька імперія
Flag of Germany (1935–1945).svg Німеччина
Діяльність лікар, психіатр
Учасник Перша світова війна
Військове звання SS-Gruppenführer Collar Rank.svg Группенфюрер СС,
Generalleutnant der Polizei Shoulderboard.gif генерал-лейтенант поліції
Партія Націонал-соціалістична робітнича партія Німеччини
Нагороди
Залізний хрест 1-го класу
Залізний хрест 2-го класу
За поранення (нагрудний знак)
Почесний хрест ветерана війни (для учасників бойових дій)
Медаль «За вислугу років у СС» (8 років)
Медаль «За вислугу років у СС» (4 роки)
Застібка до Залізного хреста 1-го класу
Застібка до Залізного хреста 2-го класу
Хрест Воєнних заслуг I класу з мечами
Хрест Воєнних заслуг II класу з мечами
Кільце «Мертва голова»
Нагрудний знак «За боротьбу з партизанами»

БіографіяРедагувати

Учасник Першої світової війни, служив в 7-му і 270-му артилерійських полках. У 1919 році був демобілізований з рейхсверу. До 1922 року вивчав юриспруденцію і медицину. 11 листопада 1922 року отримав ступінь доктора медицини. В 1930-х роках. — практикуючий психіатр. 1 травня 1933 року вступив в НСДАП (квиток №1 848 453), в липні 1933 року — в СС (посвідчення №141 341). Томас був членом міського муніципалітету Фріцлара. 1 січня року 1935 зарахований до Головного управління СД. 28 червня 1937 року переведений в Особистий штаб рейхсфюрера СС. 1 лютого 1939 року очолив оберабшніт СД «Рейн». Пізніше служив інспектором поліції безпеки і СД у Вісбадені. З червня 1940 по осінь 1941 року — командир поліції безпеки і СД в Бельгії і Північній Франції. У жовтні 1941 року змінив Отто Раша на посаді керівника айнзацгрупи З. До кінця 1941 році айнзацгрупа знищила 26 000 чоловік. У березні 1942 року призначений на посаду командира поліції безпеки і СД в Києві. Томас був відповідальним за «розпуск» гетто для українських євреїв, з яких 300 000 були вбиті. Через численні поранення залишив пост керівника айнзацгрупи і в березні 1943 року призначений вищим керівником СС і поліції на Чорному морі. Однак авіакатастрофа в грудні 1943 року призвела до того, що 25 квітня 1944 року він був переведений в резерв. Після війни переховувався під ім'ям Карла Бранденбурга і займався медичною практикою. Наприкінці 1945 року зробив спробу самогубства і помер в лікарні.

НагородиРедагувати

ЛітератураРедагувати

  • Константин Залесский. СС. Самая полная энциклопедия. М.: Яуза-Пресс, 2012, ISBN 978-5-9955-0462-7
  • Christopher Browning/Jürgen Matthäus. The Origins of the Final Solution: The Evolution of Nazi Jewish Policy, September 1939 - March 1942. — London: Heinemann, 2003. — ISBN 0-434-01227-0.
  • Ernst Klee. Das Personenlexikon zum Dritten Reich: Wer war was vor und nach 1945. — Frankfurt am Main: Fischer-Taschenbuch-Verlag, 2007. — ISBN 978-3-596-16048-8.
  • Israel Gutman. Enzyklopädie des Holocaust — Die Verfolgung und Ermordung der europäischen Juden. — München/Zurich: Piper Verlag, 1998. — Bd. 3. — ISBN 3-492-22700-7.
  • Jonathan Littell. Die Wohlgesinnten. — Berlin-Verlag, 2008. — ISBN 978-3-8270-0738-4.