Вікіпедія

Макс Пачіоретті

американський хокеїст

Макс Пачіоретті (англ. Max Pacioretty, нар. 20 листопада 1988, Нью-Канаан, Коннектикут) — американський хокеїст, гравець клубу НХЛ «Монреаль Канадієнс». Гравець збірної команди США.

США Макс Пачіоретті
Народився 20 листопада 1988(1988-11-20) (35 років)
Нью-Канаан, Коннектикут, США
Зріст 188 см
Вага 97 кг
Кидок лівий
Клуб НХЛ
Кол. команди 		«Монреаль Канадієнс»
«Амбрі-Піотта»
Нац. збірна США США
Драфт НХЛ 22-й загальний, 2007
«Монреаль Канадієнс»
Ігрова кар'єра 2008 — зараз
CMNS: Макс Пачіоретті у Вікісховищі

Аматорський період ред.

 
Макс Пачіоретті в 2012 році в футболці «Монреаль Канадієнс».
 
Макс Паіоретті під час виступів за «Мічиганський університет».

Пачіоретті виступав за хокейну команду вищої школи Нью-Канаан, в якій він лідирував за кількістю набраних балів серед інших учнів під час першого року навчання, після чого переїхав до Школи Тафта у Вотертоуні, Коннектикут. Після цього протягом одного сезону (2006/07 років) Макс на молодіжному рівні виступав у Хокейній лізі США за «Сіу-Сіті Маскетірс». 17 липня 2008 року він підписав свій перший контракт з Канадіенс терміном на 3 роки, відмовившись від того, щоб залишитися й виступати за Мічиганський університет.

Професіональна кар'єра ред.

2007 року був обраний на драфті НХЛ під 22-м загальним номером командою «Монреаль Канадієнс». А дебютував Макс у НХЛ в складі «Канадієнс» 2 січня 2009 року у програному поєдинку (1:4) проти «Нью-Джерсі Девілс», при чому гравець відзначився голом вже першим же кидком по воротах суперників у НХЛ[1]. Після свого дебюту, Пачіоретті став першим гравцем у тривалій історії «Монреаля», який носив футболку з номером 67. Після початку сезону 2010/11 років, який він розпочав у складі «Гамілтон Баллдогс» в Американській хокейній лізі (AHL), фарм-клубі «Канадієнс», Пачіоретті вдруге був повернутий до НХЛ 12 грудня 2010 року[2].

Повернувшись до команди в сезоні 2011/12 років, Пачіоретті був лідером команди за кількістю набраних очок, завершивши сезон з рекордними для своєї кар'єри 33-ма голи та 32-ма гольовими передачами в 79 матчах[3], а також став володарем Меморіал Трофі Білл Мастертон за «спортивну наполегливість та відданість хокею»[4]. 9 лютого 2012 року відзначився першим хет-триком у кар'єрі гравця в поєдинку проти «Нью-Йорк Айлендерс»[5].

12 серпня 2012 року Пачіоретті підписав шестирічний контракт на 27 мільйонів доларів з «Канадієнс». У вересні 2012 року, внаслідок майбутнього локауту НХЛ, він підписав контракт до завершення сезону командою з швейцарської Національної ліги A «Амбрі-Піотта»[6].

6 лютого 2014 року Макс став першим гравцем «Канадієнс», який виконав два пенальті в одній грі у ворота «Ванкувер Канакс» та їх голкіпера Роберто Луонго[7], а також став лише другим зокеїстом в історії НХЛ, який виконав два пенальті протягом одного й того ж періоду[8]. Це були його другий і третій пенальті в НХЛ, а свій перший Макс виконав сезоном раніше, 12 жовтня 2013 року, і за збігом обставин це був також поєдинок проти «Кануксів» та Луонго[9]. Пачіоретті схибив у всіх трьох кидкахNational Post, "Max Pacioretty misses on two penalty shots, but still scores a hat trick as Canadiens conquer Canucks", February 6, 2014, Kelsey Patterson</ref>, але навіть цей факт не завадив йому 6 лютого оформити хет-трик.

15 вересня 2014 року Пачіоретті був обраний одним з кандидатів на роль капітана «Канадієнс», разом з Пі-Кей Суббаном, Томашем Плеканецем та Андрієм Марковим[10].

18 вересня 2015 року команда провела голосування, за підсумком якого Пачіоретті став 29-им в історії капітаном «Канадієнс» після того, як у сезоні 2014/15 років у команді не було капітана в в'язку з від'їздом Браєна Джіонти[11].

Інцидент з Харою ред.

8 березня 2011 року Пачіоретті отримав траму від захисника «Бостон Брюїнс» Здено Хари[12]. Сила та місце удару призвели до того, що Макс з величезною силою зіткнувся з кутком лави. Його винесли з майданчика на ношах після того як Пачіоретті протягом декількох хвилин пролежав на льоді нерухомо[13]. Наступного дня у Макса було діагностовано перелом до 4-го шийного хребця (С4) та сильний струс мозку. Один з гравців «Брюїнс», Марк Реккі, поставив під сумнів серйозність струсу мозку під час свого інтерв'ю, заявивши, що Пачіоретті перебував у кінотеатрі через чотири дні після інциденту[14]. За завдавання удару, Хара отримав п'ятихвилинне вилучення та одноматчеву дискваліфікацію, а після перегляду відеоповтору керівництво НХЛ вирішило, що не є доцільним застосовувати ще будь-які штрафні санкції[15]. Тим не менше, Поліція міста Монреаль анонсувала відкриття кримінального провадження щодо цього інциденту. Окрім цього, Air Canada погрожував відмовитися від фінансової підтримки, якщо НХЛ не вживатиме жодних заходів для запобігання подальшому насильству на льоду[16]. Пачіоретті все ж зумів відновитися напередодні старту сезону 2011/12 років[17].

Зі своєї сторони Пачіоретті не міг згадати про інцидент, але, побачивши стрічку, сказав, що він "розгніваний", що не було ні штрафу, ні призупинення[18]. Близько двох місяців потому заявив, що на його думку, Хара шкодує про свої дії і він пробачив йому[19].

Кар'єра в збірній ред.

У 2008 році Макс Пачіоретті в складі молодіжної збірної США брав участь у молодіжному чемпіонаті світу, який проходив у Чехії. У 2012 році хокеїст в складі головної національної збірної брав участь у чемпіонаті світу, з 12 (2 + 10) очками став найкращим бомбардиром команди.

Особисте життя ред.

Пачіоретті — зведений брат колишнього гравця НХЛ Максима Афіногенова. У липні 2011 року Пачіоретті одружився з сестрою Максима, Катею[20].

Бабуся Макса по батьку, Тереза Пачіоретті (дівоче прізвище Савойя) є франко-канадійкою з Монреаля[21][22]. Мати Пачіоретті має мексиканське коріння. Макс виріс у Мексиці, вона не вміла кататися на ковзанах, але, з огляду на дуже високу енергію Пачіоретті в дитинстві, взяла його на коток, щоб направити його енергію будь-куди[23].

Статистика ред.

Клубні виступи ред.

Сезон Клуб Ліга Регулярний сезон Плей-оф
І Г П О ШХ І Г П О ШХ
2006–07 «Сіу-Сіті Маскетірс» УСХЛ 60 21 42 63 119 7 4 6 10 10
2007–08 «Університет Мічигану» ККХА 36 15 23 38 59 — — — — —
2008–09 «Гамільтон Булльдогс» АХЛ 37 6 23 29 43 — — — — —
2008–09 «Монреаль Канадієнс» НХЛ 34 3 8 11 27 — — — — —
2009–10 «Монреаль Канадієнс» НХЛ 52 3 11 14 20 — — — — —
2009–10 «Гамільтон Булльдогс» АХЛ 18 2 9 11 10 5 1 0 1 2
2010–11 «Гамільтон Булльдогс» АХЛ 27 17 15 32 20 — — — — —
2010–11 «Монреаль Канадієнс» НХЛ 37 14 10 24 39 — — — — —
2011–12 «Монреаль Канадієнс» НХЛ 79 33 32 65 56 — — — — —
2012–13 «Амбрі-Піотта» НЛА 5 1 0 1 4 — — — — —
2012–13 «Монреаль Канадієнс» НХЛ 44 15 24 39 28 4 0 0 0 4
2013–14 «Монреаль Канадієнс» НХЛ 73 39 21 60 35 17 5 6 11 8
2014–15 «Монреаль Канадієнс» НХЛ 80 37 30 67 32 11 5 2 7 16
2015–16 «Монреаль Канадієнс» НХЛ 82 30 34 64 34 — — — — —
2016–17 «Монреаль Канадієнс» НХЛ 81 35 32 67 38 6 0 1 1 7
Усього в НХЛ 562 209 202 411 309 38 10 9 19 35

Збірна ред.

Рік Команда Турнір Місце І Г П О ШХ
2008 США МЧС 4-е 6 0 0 0 8
2012 США ЧС 7-е 8 2 10 12 4
2014 США ОІ 4-е 5 0 1 1 4
2016 США КС 7-е 3 0 0 0 2
Молодіжна збірна 6 0 0 0 8
Національна збірна 16 2 11 13 10

Примітки ред.

  1. ↑ Devils whip Canadiens behind sharp play from Clemmensen. CBS Sports. 12 грудня 2010. Архів оригіналу за 10 жовтня 2012. Процитовано 15 грудня 2010.
  2. ↑ Daily Hab-it: Pacioretty gets his wish. CTV Montreal. 12 грудня 2010. Архів оригіналу за 15 травня 2011. Процитовано 15 грудня 2010.
  3. ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 19 червня 2013. Процитовано 5 жовтня 2017.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
  4. ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 29 червня 2013. Процитовано 5 жовтня 2017.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
  5. ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 13 квітня 2012. Процитовано 5 жовтня 2017.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
  6. ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 17 жовтня 2012. Процитовано 7 жовтня 2017.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
  7. ↑ SportsNet, "Pacioretty overshadows goalie battle in Habs win" [Архівовано 5 жовтня 2017 у Wayback Machine.], February 6, 2012, Canadian Press
  8. ↑ ABC News, "Pacioretty Leads Canadiens Past Canucks 5-2" [Архівовано 9 лютого 2014 у Wayback Machine.], February 7, 2014, Associated Press
  9. ↑ TSN, "Pacioretty has hat trick as Canadiens rout Canucks" [Архівовано 13 серпня 2014 у Wayback Machine.], February 6, 2014, CP
  10. ↑ Canadiens opt for four alternate captains this season. NHL. 15 вересня 2014. Архів оригіналу за 15 вересня 2014. Процитовано 15 вересня 2014.
  11. ↑ Max Pacioretty becomes the 29th captain in Montreal Canadiens history. Canadiens.nhl.com. 18 вересня 2015. Архів оригіналу за 21 вересня 2015. Процитовано 18 вересня 2015.
  12. ↑ No Criminal Charges. Quebec: The Canadian Press. 11 листопада 2011 року. Архів оригіналу за січень 20, 2012. Процитовано 3 березня 2012. After eight months, the police case has been officially closed on Boston Bruins captain Zdeno Chara's devastating hit on the Montreal Canadiens' Max Pacioretty.
  13. ↑ Max Pacioretty taken off ice on stretcher / Video. National Hockey League. 8 березня 2011 року. Архів оригіналу за 23 жовтня 2012. Процитовано 9 жовтня 2017.
  14. ↑ Fractured Vertebra for Pacioretty. Montreal Gazette. 9 березня 2011 року. Архів оригіналу за 12 березня 2011. Процитовано 9 березня 2011 року.
  15. ↑ Zdeno Chara won't be suspended or fined by NHL for hit on Pacioretty. NESN. 9 березня 2011 року. Архів оригіналу за 13 березня 2011. Процитовано 9 березня 2011 року.
  16. ↑ Pacioretty on-ice hit to be investigated by police. CBC News. 10 березня 2011 року. Архів оригіналу за 13 березня 2011. Процитовано 10 березня 2011 року.
  17. ↑ Max Pacioretty's terrible hit, amazing recovery, assist to Montreal General Hospital. Montreal Gazette. 16 жовтня 2011. Архів оригіналу за 18 жовтня 2011. Процитовано 27 жовтня 2011 року.
  18. ↑ Bob McKenzie (9 березня 2011 року). McKenzie: Pacioretty not happy with Chara or league decision. TSN.ca. Архів оригіналу за 15 квітня 2012. Процитовано 4 березня 2012 року. 'I am upset and disgusted that the league didn't think enough of (the hit) to suspend him,' Pacioretty told me. 'I'm not mad for myself, I'm mad because if other players see a hit like that and think it's okay, they won't be suspended, then other players will get hurt like I got hurt.'
  19. ↑ Pacioretty has no ill will. Brossard, Quebec: The Canadian Press. 28 квітня 2011 року. Архів оригіналу за 5 березня 2016. Процитовано 4 березня 2012 року. 'I think he regrets what he did and I forgive him because he definitely made an effort to contact me and go out of his way to tell me how he felt,' said Pacioretty. 'I respect him for that'. [...] 'It's a fast game and it's tough to make a decision in a second. Fortunately now I'll be ready to go next season.'
  20. ↑ Steve Milton (23 вересня 2011 року). No offence, but he'd rather not be in Hamilton. The Hamilton Spectator. Архів оригіналу за 1 листопада 2011. Процитовано 1 жовтня 2011 року.
  21. ↑ Dave Stubbs (17 жовтня 2011 року). Giving back to the community. The Montreal Gazette. Архів оригіналу за 15 червня 2015. Процитовано 21 травня 2013 року.
  22. ↑ Sean Gordon (28 жовтня 2011 року). Hospital helped Canadiens' Pacioretty, now Max gives back. The Globe and Mail. Архів оригіналу за 30 квітня 2015. Процитовано 21 травня 2013 року.
  23. ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 11 жовтня 2017. Процитовано 10 жовтня 2017.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)

Посилання ред.

Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Макс_Пачіоретті&oldid=42337756