Макс-Мартін Тайхерт
Макс-Мартін Тайхерт (нім. Max-Martin Teichert; 31 січня 1915, Кіль — 12 травня 1943, Атлантичний океан) — німецький офіцер-підводник, капітан-лейтенант крігсмаріне. Кавалер Лицарського хреста Залізного хреста.
| Макс-Мартін Тайхерт | |||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|
| нім. Max-Martin Teichert | |||||||
 | |||||||
| Народився |
31 січня 1915[3][2][4] Кіль, Німеччина[4] | ||||||
| Помер |
12 травня 1943[1][2] (28 років) Атлантичний океан, міжнародні води[1] | ||||||
| Країна |
.svg){kind=small} Третій Рейх[5] | ||||||
| Діяльність | підводник, солдат, офіцер ВМФ Німеччини | ||||||
| Alma mater | Військово-морська академія Мюрвікаd (30 березня 1936)[6] | ||||||
| Знання мов | німецька[5] | ||||||
| Учасник | Друга світова війна[5][4] | ||||||
| Військове звання | Капітан-лейтенант | ||||||
| Нагороди |
| ||||||
Біографія ред.
8 квітня 1934 року вступив на флот. Служив на міноносці «Ільтіс», а з березня 1939 року — на ескадреному міноносці «Фрідріх Ін». Брав участь у бойових операціях у перші місяці Другої світової війни. В червні 1940 року переведений в підводний флот. Служив 1-м вахтовим офіцером на підводному човні U-94, з яким брав участь у 2 походах. 18 вересня 1941 року призначений командиром U-456, на якому здійснив 11 походів (провівши в морі загалом 192 дні), причому 10 з них – у води Арктики. Найбільш успішним для Тайхерта був його п'ятий похід, під час якого йому вдалося завдати тяжких ушкоджень британському крейсеру «Единбург». В грудні 1942 року човен Тайхерта був переведений в 1-у флотилію. 12 травня 1943 року U-456, пошкоджений торпедою бомбардувальника «Ліберейтор», потонув в Північній Атлантиці північніше Азорських островів (46°39′ пн. ш. 26°54′ зх. д.) після зіткнення з британським есмінцем «Опорт'юн». Всі 49 членів екіпажу загинули.
Всього за час бойових дій потопив 6 кораблів загальною водотоннажністю 31 528 тонн і пошкодив 2 кораблі водотоннажністю 17 921 тонну.
| Дата | Назва корабля | Тип | Тоннаж | Вантаж | Екіпаж | Загинули | Країна | Конвой |
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| 30 березня 1942 | Effingham
(пошкоджений)[7] |
Торговий пароплав | 6,421 | 4672 тонни генеральних вантажів, у тому числі вибухівка | 43 | 12 | США | PQ-13 |
| 30 квітня 1942 | HMS Edinburgh (16)
(пошкоджений)[8] |
Легкий крейсер | 11,500 | 5.5 тонн золота | 850 | 60 | Британська
імперія |
QP-11 |
| 5 липня 1942 | Honomu | Торговий пароплав | 6,977 | 7000 тонн продовольства, сталі, боєприпасів і танків | 41 | 13 | США | PQ-17 |
| 22 серпня 1942 | Чайка | Катер | 80 | 0[9] | 0 | СРСР | ||
| 2 лютого 1943 | Jeremiah Van Rensselaer | Торговий пароплав | 7,177 | 9000 тонн військових вантажів | 71 | 47 | США | HX-224 |
| 3 лютого 1943 | Inverilen | Тепловий танкер | 9,456 | Чисті нафтопродукти | 47 | 31 | Британська
імперія | |
| 23 лютого 1943 | Kyleclare | Торговий пароплав | 700 | Пшениця, цукор, каніфоль і олія | 18 | 18 | Ірландія | |
| 12 травня 1943 | Fort Concord | 7,138 | 8500 тонн зерна і 700 тонн військових запасів, у тому числі 4 літаки в ящиках і вантажівки | 56 | 37 | Британська
імперія |
HX-237 |
Звання ред.
- Кандидат в офіцери (8 квітня 1934)
- Фенріх-цур-зее (1 липня 1935)
- Оберфенріх-цур-зее (1 січня 1937)
- Лейтенант-цур-зее (1 квітня 1937)
- Оберлейтенант-цур-зее (1 квітня 1939)
- Капітан-лейтенант (1 грудня 1941)
Нагороди ред.
- Медаль «За вислугу років у Вермахті» 4-го класу (4 роки; 1 квітня 1938)
- Залізний хрест
- 2-го класу (15 грудня 1939)
- 1-го класу (7 червня 1941)
- Нагрудний знак есмінця (19 грудня 1940)
- Нагрудний знак підводника (7 червня 1941)
- Відзначений у Вермахтберіхт (4 травня 1942)
- Лицарський хрест Залізного хреста (19 грудня 1943, посмертно)
Література ред.
- Залесский К.А. Кригсмарине. Военно-морской флот Третьего рейха. — Москва : Яуза, Эксмо, 2005. — 638 с. — (Энциклопедия Третьего рейха) — 5000 прим. — ISBN 5-699-10354-6
- Fellgiebel W.P., Elite of the Third Reich, The recipients of the Knight's Cross of the Iron Cross 1939-1945: A Reference, Helion & Company Limited, Solihull, 2003, ISBN 1-874622-46-9
Посилання ред.
- Тайхерт на сайті uboat.net [Архівовано 16 червня 2021 у Wayback Machine.]
Примітки ред.
- ↑ а б в Adrian K. Lieutenant Commander Max-Martin Teichert — 2008. — S. 226.
- ↑ а б в TracesOfWar
- ↑ Adrian K. Lieutenant Commander Max-Martin Teichert — 2008. — S. 13.
- ↑ а б в Busch R., Röll H. Der U-Boot-Krieg, 1939-1945: Die deutschen U-Boot-Kommandanten — 1996. — Vol. 1. — S. 240. — 344 с. — ISBN 3-8132-0490-1
- ↑ а б в Adrian K. Lieutenant Commander Max-Martin Teichert — 2008.
- ↑ http://www.ubootarchiv.de/ubootwiki/index.php/Max-Martin_Teichert
- ↑ Того ж дня пароплав був добитий U-435 під командування Зігфріда Штрелова.
- ↑ 2 травня крейсер був потоплений у Баренцевому морі британським тральщиком «Харрієр» через серйозні пошкодження, завдані човном Тайхерта.
- ↑ «Чайка» стояла на якорі без команди біля Північного острова і була непомітно взята на буксир. Після обшуку, який не виявив нічого цінного, крім чотирьох піхотних гармат, катер був потоплений зарядом вибухівки.