Максиміліан (Макс) Рупперт Франц фон Фрай (16 листопада 1852 — 25 січня 1932) — німецький фізіолог австрійського походження, який відомий своїми дослідженнями соматосенсорних рецепторів шкіри.

Максиміліан фон Фрай
Maximilian von Frey
Народився 16 листопада 1852(1852-11-16)
Зальцбург
Помер 25 січня 1932(1932-01-25) (79 років)
Вюрцбург
Країна

Австро-Угорщина Німецька імперія

Німеччина
Національність австрієць
Діяльність фізіолог, викладач університету, лікар
Alma mater Лейпцизький університет
Галузь фізіологія
Заклад

Інститут фізіології імені Карла Людвіга

Вюрцбурзький університет
Науковий ступінь доктор медичних наук
Членство Саксонська академія наук (15 жовтня 1898)
Леопольдина
Відомий завдяки: дослідження механорецепції, винайдення монофіламентного естезіометра
Батько Carl von Freyd
Мати Anna von Freyd

Короткий життєпис

ред.

Народився в австрійському місті Зальцбург, в тогочасній Австро-Угорщині. Батько Максиміліана, Карл фон Фрай, походив із дворянської родини Верхньої Австрії.[1]

Молодий фон Фрай вивчав медицину у Відні, Фрайбурзі, Мюнхені, та Лейпцигу. Згодом здобув докторський ступінь у Лейпцизькому університеті в 1877 році. Надалі працював у Фізіологічному інституті Карла Людвіга до кінця свого життя. Паралельно був професором фізіології, викладаючи в університетах Вюрцбурга (1898 р.) і Цюриха (1899 р.).[2]

Науковий внесок

ред.

Сфера наукових інтересів фон Фрая змінювалось з часом. У перший період своєї кар'єри він переважно займався фізіологією м'язів, у другий — кровообігом, а в третій став піонером у дослідженнях соматосенсорних рецепторів шкіри: відчуття дотику, болю та пропріоцепції[3].

В 1885 році, під час роботи в Лейпцигу, робота фон Фрая стосувалась вивчення системи кровообігу. Крім того, йому приписують, спільно з Максом Грубером, розробку раннього прототипу апарату штучного кровообігу (АШК)[4]

Найбільший внесок фон Фрай зробив у розуміння роботи сенсорних механорецепторів шкіри. В 1890-х роках фон Фрай припустив, що біль є незалежною тактильною властивістю, поряд із дотиком, відчуттям тепла і холоду, яка пов'язана зі стимуляцією високопорогових нервових волокон вільних нервових закінчень. Він описав шкіру як мозаїку окремих плям, кожна з яких чутлива до того чи іншого з цих подразників.[5] Також він створив унікальний тип естезіометра, який зараз називають нитками (або волосками) фон Фрая, який складався з різних каліброваних нейлонових або пластикових монофіламентів, кожен з яких має різну жорсткість та, відповідно, чинить різний тиск при контакті зі шкірою. Ці нитки можна використовувати для визначення порогової сили, необхідної для виникнення відчуття дотику чи болю[6].

 
Нейлонова нитка фон Фрая, з каліброваною жорсткістю в 8 г

Примітки

ред.
  1. Holger Münzel: Max von Frey. Leben und Wirken unter besonderer Berücksichtigung seiner sinnesphysiologischen Forschung. Würzburg 1992 (= Würzburger medizinhistorische Forschungen. Band 53), S. 4 und 182 f.
  2. Erich Bauereisen: Das Physiologische Institut. In: Peter Baumgart (Hrsg.): Vierhundert Jahre Universität Würzburg. Eine Festschrift. Degener & Co. (Gerhard Gessner), Neustadt an der Aisch 1982 (= Quellen und Beiträge zur Geschichte der Universität Würzburg. Band 6), ISBN 3-7686-9062-8, S. 1027—1031; hier: S. 1027.
  3. Maximilian Ruppert Franz von Frey. Prabook (English) . Dictionary of Scientific Biography Volume 5 Emil Fischer - Gottlieb Haberlandt Paperback.
  4. Zimmer, Heinz-Gerd (September 2003). The heart-lung machine was invented twice--the first time by Max von Frey. Clinical Cardiology. United States. 26 (9): 443—5. doi:10.1002/clc.4960261011. ISSN 0160-9289. PMC 6654554. PMID 14524605.
  5. Norrsell U, Finger S and Lajonchere C (1999). Cutaneous sensory spots and the "law of specific nerve energies": history and development of ideas (PDF). Brain Research Bulletin. 48 (5): 457—465. doi:10.1016/S0361-9230(98)00067-7. PMID 10372506. Архів оригіналу (PDF) за 30 вересня 2011.
  6. M. von Frey: Erste Abhandlung: Druckempfindung und Schmerz. Band 23, 1896, S. 208—217.

Посилання

ред.