Макгафін[1] — об'єкт, важливий для розвитку сюжету твору й для пояснення мотивації дій персонажів, сутність якого, проте, не розкривається.

Використання макгафіну широко розповсюджене в кіно, літературі тощо.

Термін запровадив у 1939 році Альфред Хічкок у публічній лекції. За Хічкоком у шпигунських фільмах макгафін, зазвичай, якісь документи, у фільмах про шахраїв чи злодіїв — намисто.

Наприклад, у фільмі «Діамантова рука» діаманти використовуються тільки для того, щоб зав'язати сюжет. Не з'ясовується, як проводилася контрабандистська операція, чи вигідно було ввозити діаманти в СРСР і отримувати від держави четверту частину, як розраховувалися із закордонними партнерами. Однак, у фільмі розповідається зовсім про інше, тому глядач практично ніколи не задає собі таких запитань. Аналогічним чином, скарб, який шукає великий комбінатор у «12 стільцях» теж служить тільки для зав'язки сюжету, тож є макгафіном.

Див. також ред.

Примітки ред.

  1. Макгафін // Миславський В.Н. Кінословник. Терміни, визначення, жарґонізми. — Харків:, 2007. — (С. 84-85) 328 с. — ISBN 966-8246-59-4

Джерела ред.

Посилання ред.