Макавчик Віталій Олександрович
Віталій Олександрович Макавчик (нар. 20 вересня 1981) — білоруський футболіст, воротар.
 | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Особисті дані | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Повне ім'я | Віталій Олександрович Макавчик | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Народження | 20 вересня 1981 (42 роки) | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Мінськ, Білоруська РСР, СРСР | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Зріст | 189 см | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Громадянство |  Білорусь
| |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Позиція | воротар | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Інформація про клуб | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Поточний клуб | завершив кар'єру | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Юнацькі клуби | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| СДЮШОР-5 (Мінськ)
| ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Професіональні клуби* | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
|
* Ігри та голи за професіональні клуби | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Життєпис ред.
Вихованець мінського СДЮШОР-5, перший тренер Віталій Шепетовський. Спочатку грав у нападі, але згодом тренер перевів його на позицію воротаря[1]. Дорослу футбольну кар'єру розпочав у друголіговій мінській «Академії-Славія», в якій провів 30 матчів (26 пропущених м'ячів). У 2001 році перейшов до столичного «Локомотива», з яким пройшов шлях від Другої ліги до еліти білоруського футболу.
В лютому 2004 року відправився на навчально-тренувальний збір запорізького «Металурга» в Туреччині[2], з яким зрештою й підписав контракт. Проте за першу команду не зіграв жодного офіційного поєдинку. Натомість виступав за другу команду запорожців у Другій лізі, за яку дебютував 25 квітня 2004 року в переможному (2:1) домашньому поєдинку 21-го туру групи В проти київського «Арсенала-2». Віталій вийшов на поле в стартовому складі, а на 83-й хвилині його замінив Володимир Жук[3]. Нарикінці квітня 2004 року зіграв 2 матчі за другу команду «Металургів». Після цього повернувся до Мінська, де протягом 2004—2006 років захищав кольори місцевого «Локомотива»
У 2006 році перейшов до солігорського «Шахтаря»[4]. У солігорському команді провів чотири сезони, але гравцем основної групи був лише один рік[5], у сезоні 2008 року. Попередній сезон провів у дублюючому складі «гірників». За підсумками червня-липня 2009 року був удостоєний звання найкращого воротаря Вищої ліги за версією видання Прессбол, на той час Віталій зіграв 360 «сухих хвилин» (за підрахунками видання Прессбол)[4] Свою «суху серію» продовжив й у серпні місяці (4 з 6-ти матчів «на нуль» Сергій відстояв саме в серпні), за що був удостоєнний звання найкращий воротар місяця[1]. В матчі 14-го туру Вищої ліги білоруського чемпіонату 2009 відзначився гольовим пасом. Макавчик вибивав м'яч в поле, але вийшов точний пас на нападника солігорських гірників Миколу Риндюка, який зхза меж штрафного майданчика «з льоту» пробив по воротам «Нафтана», які захищав Едуардас Курскіс[6]. Разом з «Шахтарем» виступав у Кубку Інтертото, де солігорці спочатку здолали «Краковію», але потім поступилися австрійському «Штурму»[1]. У 2010 році керівництво клубу вирішило відмовитися від послуг Віталія Макачика, сторони розірвали контракт за згодою сторін[7] і гравець як вільний агент залишив розташування солігорців. У футболці «гірників» у білоруських чемпіонатах зіграв 41 матч (пропустив 43 м'ячі), ще 6 поєдинки (3 пропущені м'ячі) провів у національному кубку. У 2010 році підписав контракт з гомельським ДБК, який виступав у Першій лізі білоруського чемпіонату. В команді провів один сезон, у чемпіонаті зіграв 12 матчів (9 пропущених м'ячів), а в кубку Білорусі — 2, в яких пропустив 3 м'ячі. По завершенні сезону 2010 року залишив голмельський колектив та повернувся в СКВІЧ (саме під цією назвою в той час виступав столичний «Локомотив»).
У 2013 році СКВІЧ було розформовано, гравцям та всім працівникам клубу було надано статус вільних агентів. Самостійно власним працевлаштуванням змушений був займатися й Віталій Макавчик. Спочатку досвідчений футболіст планував завершити професіональну кар'єру та за можливості виступати на аматорському рівні[5]. Але після цього отримав серйозну травму: розрив сухожиль на двох пальцях, після два місяці носив гіпс, ще чотири було потрібно на відновлення. Після одужання прийняв запрошення від Олега Протченка потренуватися з «Крумкачами», зрештою Віталій домовився з Петром Шутно про контракт і виріщив відновити кар'єру[5][8]. На перших порах суміщав футбол з роботою в типографії[9]. Разом з командою вийшов з Другої ліги в Першу. Сезон 2015 року розпочав як основний воротар команди. У першому турі чемпіонату пропустив три м'ячі від «Городеї». Після двох поспіль поразок від «Сморгоні» (1:4) та «Смолевичів» (0:3) після чого першим воротарем став Євген Костюкевич. Віталй подовжив боротьбу за місце в основі, взяв відгули на роботі. Шанс проявити себе тренерський штаб «Крумкачів» надав Макавчику в кубковому поєдинку проти «Слуцька». Проте вже в першому таймі команда пропустила два м'ячі. Два наступних поєдинки Віталій просидів на лаві для запасних. Після цього вийшов на поле в стартовому складі у виїзному поєдинку чемпіонату прот «Городеї», де в першом ж таймі пропустив 5 м'ячів. Під час перерви був замінений, з ього часу й до завершення сезону за «Крумкачів» не зіграв жодного офіційного поєдинку[10]. А по закінченні сезону вирішив завершити кар'єру гравця. Загалом у складі «воронів» зіграв 27 матчів у чемпіонатах Білорусі (32 пропущені м'ячі), ще 1 матч (2 пропущені м'ячі) провів у кубку Білорусі.
Примітки ред.
- ↑ а б в Лауреати. Їх серпень [Архівовано 28 березня 2018 у Wayback Machine.] (рос.)
- ↑ Фоменка в Запоріжжі вже немає, а Юревич - ще не головний тренер [Архівовано 28 березня 2018 у Wayback Machine.] (рос.)
- ↑ «Металург-2» (Запоріжжя) - «Арсенал-2» (Київ) [Архівовано 28 березня 2018 у Wayback Machine.] (рос.)
- ↑ а б Лауреати місяця. Герої уривчастого календаря [Архівовано 28 березня 2018 у Wayback Machine.] (рос.)
- ↑ а б в "Крумкач" Макавчик: не рахувати ворон! [Архівовано 28 березня 2018 у Wayback Machine.] (рос.)
- ↑ Тур 14. Післямова. Хвала експериментам [Архівовано 28 березня 2018 у Wayback Machine.] (рос.)
- ↑ Макавчик і Беганський "Шахтарю" не потрібні [Архівовано 28 березня 2018 у Wayback Machine.] (рос.)
- ↑ Воротар Віталій Макавчик відновив кар'єру [Архівовано 28 березня 2018 у Wayback Machine.] (рос.)
- ↑ Переможець БАТЕ. Після БАТЕ сам наливав уболівальникам пиво [Архівовано 28 березня 2018 у Wayback Machine.] (рос.)
- ↑ Підсумки «воронячого» сезону: воротарі [Архівовано 28 березня 2018 у Wayback Machine.] (рос.)
Посилання ред.
- Статистика виступів гравця на офіційному сайті ФФУ
- Візитна картка футболіста на офіційному сайті УПЛ
- Профіль футболіста на сайті soccerway.com (англ.) (нім.)
- Макавчик Віталій Олександрович на сайті transfermarkt.com (англ.)
- Профіль футболіста на сайті FootballFacts.ru (рос.)
- Профіль гравця на сайті «УКРАЇНСЬКИЙ ФУТБОЛ (історія та статистика)»
- Профіль гравця [Архівовано 30 серпня 2018 у Wayback Machine.] на сайті teams.by
- Профіль гравця на сайті eurosport.ru
- Профіль гравця [Архівовано 9 травня 2015 у Wayback Machine.] на сайті tribuna.com