Відкрити головне меню

Майя Енджелоу

американська письменниця і поетеса

Майя Енджелоу
Maya Angelou
Maya Angelou Disc2000.jpg
Ім'я при народженні Маргарит Енн Джонсон
Псевдо Майя Енджелоу
Народилася 4 квітня 1928(1928-04-04)[1][2][…]
Сент-Луїс, Міссурі, США
Померла 28 травня 2014(2014-05-28)
Винстон-Сейлем
·хвороба
Громадянство США
Національність афроамериканці
Місце проживання
Діяльність письменниця і поетеса США ХХ століття
Сфера роботи поезія і есей
Alma mater George Washington High School[d] і California Labor School[d]
Мова творів англійська
Роки активності 1966—2014
Жанр автобіографія
Magnum opus I Know Why the Caged Bird Sings[d], On the Pulse of Morning[d] і And Still I Rise[d]
Членство Альфа Каппа Альфа[d]
Премії
  • Пулітцерівська премія
  • Премія «Золотий орел»
Сайт: офіційний сайт

CMNS: Майя Енджелоу на Вікісховищі
Q:  Висловлювання у Вікіцитатах

Ма́йя Енджелоу[3] ((англ. Maya Angelou, справжнє ім’я – Маргарет Енн Джонсон, англ. Marguerite Ann Johnson); 4 квітня 1928, Сент-Луїс, США – 28 травня 2014, Вінстон-Сейлем, США[4]) – американська феміністська письменниця і поетеса. Авторка семи автобіографій, п’яти збірок есеїв, кількох поетичних книг, низки п’єс, кіносценаріїв, телешоу. Має багато нагород й понад тридцять почесних докторських ступенів. ЇЇ книга «Я знаю, чому птаха в клітці співає» («I Know Why the Caged Bird Sings») принесла Майї всесвітнє визнання. У ній подано хроніку життя М. Енджелоу до 16 років.

Брала активну участь в русі за громадянські права. Працювала з Мартіном Лютером Кінгом і Малкольмом Іксом. 1993 року продекламувала свій вірш «На пульсі ранку» (On the Pulse of Morning) під час інавгурації президента Білла Клінтона.

Незважаючи на спроби заборонити її книги в деяких бібліотеках США, роботи М. Енджелоу широко використовують в школах та університетах по всьому світу. Центром уваги у творах письменниці зазвичай є такі такі теми, як расизм, особистість, сім’я й подорожі.

ЖиттєписРедагувати

Народилася 4 квітня 1928 в Сент-Луїсі в родині дієтолога і медсестри. У віці трьох років батьки Маргарет розлучилися.Тато відвіз дівчинку та її на рік старшого брата до своєї бабусі по батьковій лінії, Енні Хендерсон. Чотири роки по тому батько повернув дітей назад до матері в Сент-Луїс.

Коли Маргарет було 8 років, її зґвалтував друг матері, Фріман. Вона зізналася в цьому своєму братові, який, в свою чергу, розповів родині. Фрімана визнали винним, але помістили у в’язницю лише на один день. Через чотири дні після звільнення його знайшли вбитим. Ймовірно, це вчинив дядько Маргарет. Після смерті Фрімана Маргарет мовчала протягом майже п’яти років, вважаючи, що її голос вбив людину. На думку її колеги Марсії Енн Гіллеспі, біографки Майї, саме в цей період мовчання в ній зародилася любов до книг та літератури. А також уміння слухати й спостерігати за навколишнім світом.

Після вбивства Фрімана Маргарет і її брата знову відправили до бабусі. Вчителька і подруга сім’ї Берта Флорс допомагала їй почати говорити. Крім цього, познайомила з творами таких письменників, як Чарлз Діккенс, Вільям Шекспір, Едгар По, Дуглас Джонсон (історик) та Джеймс Велдон. Коли Майї було 14 років, вони з братом знову повернулись до матері, що тепер проживала в Окленді (Каліфорнія). В 16 почала працювати провідницею трамваю у м. Сан-Франциско. А в 17 років, через три тижні після закінчення школи, народила сина Клайда, який, вирісши, став поетом.

У другій автобіографії М. Енджелоу «Зберіться в ім'я моє» (англ. Gather Together in My Name, 1974) вона розповідає про себе у віці від 17 до 19 р.: про життя матері-одиначки, якій довелося працювати сутенеркою, кухаркою в ресторані і повією.

БібліографіяРедагувати

  • «Я знаю, чому птаха співає в клітці» (I Know Why the Caged Bird Sings, 1969);
  • «Дай напитися холодної водиці, перш ніж я помру» (Just Give Me a Cool Drink of Water 'fore I Die, 1971);
  • «Зберіться в ім’я моє» (Gather Together in My Name, 1974);
  • «Співаємо, танцюємо, веселимося, як на Різдво» (Singin' and Swingin' and Letting Merry Like Christmas, 1976);
  • «Молися, щоб мої крила не відмовили» (Oh Pray My Wings Are Gonna Fit Me Well,1975);
  • «І все-таки я піднімуся» (And Still I Rise, 1978);
  • «Серце жінки» (The Heart of a Woman);
  • «Шейкер, чому ти не співаєш?» (Shaker, Why Do not You Sing?, 1983);
  • «Всім дітям Божим потрібні дорожні черевики» (All God's Children Need Traveling Shoes, 1986)
  • «Тепер я не відправилася б в подорож без нічого» (Would not Take Nothing for My Journey Now)
  • «Ось Шеба співає пісню» (Now Sheba Sings the Song, 1987)
  • «Життя мене не лякає» (Life Does not Frighten Me, 1993)
  • «Душа озирається у здивуванні» (Soul Looks Back in Wonder, 1994)
  • «Мій розписний будинок, приязна курка і я» (My Painted House, My Friendly Chicken and Me, 1994)[5].

Див. такожРедагувати

ПриміткиРедагувати

  1. SNAC — 2010.
  2. а б Internet Broadway Database — 2000.
  3. Angelou, Maya (2007). Pronunciation of Maya Angelou. SwissEduc. Архів оригіналу за 2013-12-17. Процитовано 2013-10-02. 
  4. BBC News — Maya Angelou 'the brightest light' says Barack Obama
  5. Енджелоу, Майя // Енциклопедія Кругосвет

ПосиланняРедагувати