Майна світлочерева
| Майна світлочерева | ||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
 | ||||||||||||||||
| Біологічна класифікація | ||||||||||||||||
| ||||||||||||||||
| Acridotheres cinereus Bonaparte, 1851 | ||||||||||||||||
| Синоніми | ||||||||||||||||
| Acridotheres fuscus cinereus Acridotheres javanicus cinereus | ||||||||||||||||
Посилання
| ||||||||||||||||
|
Ма́йна світлочерева[2] (Acridotheres cinereus) — вид горобцеподібних птахів родини шпакових (Sturnidae)[3]. Початково був ендеміком Індонезії, однак наразі цей вид інтродукований в інших країнах світу.
Опис ред.
Довжина птаха становить 25 см. Лоб вугільно-чорні, тім'я чорне, блискуче, щоки тьмяно-чорні, задня частина шиї і верхня частина тіла сірі, надхвістя дещо світліше, деякі пера на ньому мають білі стрижні. Крила темно-коричневі, першорядні покривні пера крил і основи першорядних махових пер білі, що формує на крилах білу пляму. Хвіст коричнювато-чорний, зовнішні опахала стернових пер на остранній третині білі, внутрішні опахала мають вузькі білі краї. Підборіддя і горло попелясто-сірі, груди світліші, охристо-сірі, живіт білий. Очі лимонно-жовті або оранжево-карі, дзьоб жовтий, знизу біля основи сизуватий, лапи жовті. Пера над дзьобом направлені догори, формуючи чуб. Виду не притаманний статевий диморфізм.
Поширення і екологія ред.
Світлочереві майни раніше мешкали лише на півдні острова Сулавесі, однак були також інтродуковані в Сінгапурі і на Калімантані, зокрема в місті Кучинг. Вони живуть на луках і полях, в чагарникових заростях, а також в містах. Зустрічаються переважно в низовинах, на висоті до 1500 м над рівнем моря. Часто утворюють великі зграї. Живляться плодами і комахами.
Збереження ред.
МСОП класифікує цей вид як вразливий. Популяція світлочеревих майн становить від 2500 до 10000 дорослих птахів. Їм загрожує вилов з метою продажу на пташиних ринках.
Примітки ред.
- ↑ BirdLife International (2016). Acridotheres cinereus: інформація на сайті МСОП (версія 2022.1) (англ.) 18 грудня 2022
- ↑ Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
- ↑ Gill, Frank; Donsker, David, ред. (2022). Nuthatches, Wallcreeper, treecreepers, mockingbirds, starlings, oxpeckers. World Bird List Version 12.2. International Ornithologists' Union. Процитовано 18 грудня 2022.
|
Це незавершена стаття з орнітології. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |