Майк Тіндолл
Майкл «Mайк» Джеймс Тіндолл (англ. Michael James Tindall, нар. 18 жовтня 1978, Отлі, Західний Йоркшир, Велика Британія) — колишній англійський регбіст, член британської королівської родини. Тіндолл виграв 75 матчів за збірну Англії з 2000 по 2011 роки. Він був членом збірної Англії, яка виграла Чемпіонат світу 2003 року.
| Майкл Джеймс Тіндолл | |
|---|---|
| англ. Michael James Tindall | |
 | |
| Прізвисько | The Fridge[1] |
| Народився | 18 жовтня 1978 (46 років) Otleyd, Сіті-оф-Лідсd, Західний Йоркшир, Англія, Велика Британія |
| Країна | .svg){kind=small} Велика Британія |
| Місце проживання | Otleyd Gatcombe Parkd |
| Діяльність | спортсмен |
| Alma mater | Queen Elizabeth Grammar Schoold |
| Знання мов | англійська |
| Роки активності | 1997 — 2014 |
| Батько | Philip J. Tindalld[2] |
| Мати | Linda M. Shepherdd[2] |
| У шлюбі з | Зара Філліпс[3] |
| Діти | Mia Tindalld[2], Lena Tindalld[4][2] і Lucas Tindalld |
| Вага | 105 кг |
| Зріст | 187 см |
| Нагороди |  |
| IMDb | ID 1986285 |
Ранні роки
ред.Народився 18 жовтня 1978 року в лікарні «Wharfedale» в Отлі, Західний Йоркшир, в сім'ї Філіпа Тіндолла, банкіра «Barclays» та Лінди Шеперд, соціального працівника[5].
Серед предків Тіндолла по материнській лінії були каменярі та ткачі. Його прадід по лінії батька, Артур Саткліфф Тіндолл, був ковалем, онуком Вільяма Тіндолла, землевласника, який обробляв 105 акрів у Ферберні, Північний Йоркшир.
Майк здобув освіту в державній школі «Queen Elizabeth Grammar School» [6].
Кар'єра
ред.Тіндолл приєднався до регбійського клубу «Бат» одразу після школи, у 1997 році, коли йому виповнилося 18 років.
Попри критику впродовж багатьох років з боку Вілла Карлінга та колишнього захисника клубу Стюарта Барнса, він закріпив за собою позицію зовнішнього центрового гравця завдяки командній грі з внутрішнім центровим гравцем Віллом Грінвудом, який грав на Кубку світу з регбі 2003 року.
Тіндолл носив футболку з номером 12 і грав у зовнішньому центрі, він зазвичай знаходився на полі біля Грінвуда, оскільки останній вважав за краще носити футболку з номером 13 через власні забобони.
Тіндолл пропустив Турнір шести націй у 2005 році через травму стопи. Він не зміг відновити свою фізичну форму для туру «British & Irish Lions» у Новій Зеландії [7].
У 2005 році контракт Тіндолла було продовжено, але він постав перед труднощами через сувору політику обмеження зарплатні клубу у якому виступав.
Після сварки з власником клубу Ендрю Браунсвордом Тіндолл припинив свою восьмирічну співпрацю з «Батом». Він вирішив приєднатися до суперника клубу з Вест Кантрі, «Gloucester Rugby», уклавши трирічний контракт на суму 150 000 фунтів стерлінгів.
Після відновлення від отриманої травми у 2005 році, Тіндолл брав участь у турнірі «British Poker Open», зайнявши 3-е місце, але потім був вибитий Джоном Гейлом.
18 листопада 2006 року Тіндолл вперше в сезоні стартував у Прем'єр-лізі Гіннесса проти «Васпс», який посів третє місце.
Через травму гомілки в сезоні 2006/07 він зіграв лише двічі в заміні, проти «Вустера» та «Айріша». Однак Майк повернувся після травми з набагато кращими результатами.
Тіндолл знову був включений до стартового складу збірної Англії на першому матчі шести націй проти Шотландії у Твікенхемі під керівництвом нового головного тренера Браяна Ештона, обраного замість колишнього футболіста регбійної ліги Енді Фаррелла.
У квітні 2007 року, граючи на виїзному матчі проти «Ньюкасл Фелконс» у Прем'єр-лізі Гіннеса, Тіндолл зламав ногу, що змусило його пропустити решту сезону, в тому числі фінал Прем'єр-ліги Гіннеса. Він також пропустив відбір на Кубок світу з регбі 2007 року.
У жовтні 2007 року, відновившись після травми, Тіндолл повернувся до стартового складу команди «Глостер» проти «Ворчестер Варріорс» вдома в чемпіонаті Гіннесса [8].
7 грудня 2007 року під час матчу проти «Бургуана» на Кубку Гайнекен, Тіндолл покинув поле з травмою гомілки. Попри цю травму, він швидко відновився і грав наступного тижня за Глостер.
Під час матчу Майк випадково приземлився на ногу Марка Джонса. Отримані травми спричинили внутрішню кровотечу, перфорацію печінки, а також у Майка була пробита легеня.
На прес-конференції Майк заявив, що він «щасливий, що залишився живим» після травми, але з нетерпінням чекає повернення на поле у квітні.
У січні 2008 року Тіндолл оголосив про підписання нового трирічного контракту, щоб залишитися в «Глостері» до кінця сезону 2011 року[9][10].
У квітні 2012 року «Глостер» оголосив, що Тіндолл стане одним із 11 гравців, які не будуть грати за клуб наступного сезону. Однак у червні 2012 року він уклав однорічний контракт як гравець і тренер захисників у «Глостері».
У травні 2013 року він підписав новий контракт, щоб залишитися тренером захисників ще на один рік.
15 липня 2014 року Тіндолл оголосив про завершення кар'єри в професійному регбі [11].
Особисте життя
ред.21 грудня 2010 року Букінгемський палац оголосив про заручини Майка Тіндолла з Зарою Філліпс, донькою принцеси Анни та її першого чоловіка капітана Марка Філліпса.
Зара є старшою онукою королеви Єлизавети II та принца Філіпа, герцога Единбурзького, а також племінницею короля Карла III.
Пара вперше зустрілася під час Чемпіонату світу з регбі 2003 року в Австралії. Згідно з вимогами Закону про королівські шлюби 1772 року, королева дала згоду на їхній шлюб на засіданні Таємної ради 10 травня 2011 року.
Весілля відбулося 30 липня 2011 року в «Canongate Kirk» в Единбурзі за участі 400 гостей, включно з королівською родиною [12].
17 січня 2014 року Зара народила першу доньку в Королівській лікарні графства Глостершир. Пара назвала дитину Міа Грейс Тіндолл. Мія була охрещена 30 листопада 2014 року в церкві Святого Миколая в Черінгтоні, графство Глостершир.
Наступні дві вагітності Зари закінчилися викиднем, перш ніж друга донька пари Лена Елізабет Тіндолл народилася 18 червня 2018 року в пологовому будинку Страуда.
Третя дитина Майка та Зари (син Лукас Філіп Тіндолл) з'явилася на світ 21 березня 2021 року в Ґеткомб-парку.
Примітки
ред.- ↑ https://www.ruck.co.uk/mike-tindall-facts-10-things-you-didnt-know-about-the-england-legend/
- ↑ а б в г Lundy D. R. The Peerage
- ↑ BBC Online — 1997.
- ↑ Zara and Mike Tindall reveal new daughter's name
- ↑ https://www.smoothradio.com/news/royals/mike-tindall-meet-zara-age-children/
- ↑ https://www.famousbirthdays.com/people/mike-tindall.html
- ↑ https://www.biogs.com/famous/tindall.html
- ↑ Palmer, Bryn (2 лютого 2006). Tindall defends Noon partnership. BBC News. Процитовано 12 листопада 2011.
- ↑ Mike Tindall counts blessings after scare. The Daily Telegraph. 14 лютого 2008.
- ↑ Tindall glad to be alive. Sky Sports. 10 лютого 2008. Процитовано 3 вересня 2022.
- ↑ http://en.espn.co.uk/scrum/rugby/player/13284.html
- ↑ https://www.madeformums.com/news/zara-mike-tindall-kids-bio-family-info/