Майк Гілліс

канадський хокеїст

Майк Гілліс (англ. Mike Gillis, нар. 1 грудня 1958, Садбері) — канадський хокеїст, що грав на позиції крайнього нападника.

Канада Майк Гілліс
Народився 1 грудня 1958(1958-12-01) (65 років)
Садбері, Канада
Зріст 185 см
Вага 88 кг
Позиція крайній нападник
Кидок лівий
Проф. клуби «Колорадо Рокіз»
«Бостон Брюїнс»
Драфт НХЛ 5-й загальний, 1978
«Колорадо Рокіз»
Ігрова кар'єра 1978 — 1984

Ігрова кар'єра

ред.

Хокейну кар'єру розпочав 1975 року виступами за команду «Кінгстон Канадієнс» (ОЮХЛ).

1978 року був обраний на драфті НХЛ під 5-м загальним номером командою «Колорадо Рокіз». Три сезони відіграв за «Колорадо Рокіз».

У середині сезону 1980/81 перейшов до «Бостон Брюїнс». У складі «Брюїнс» провів чотири сезони.

Загалом провів 273 матчі в НХЛ, включаючи 27 ігор плей-оф Кубка Стенлі.

Інше

ред.

З 1985 по 1990 тренував хокейну команду Університету Квінз, а згодом працював агентом хокеїстів, серед його клієнтів зокрема були Павло Буре, Маркус Неслунд, Боббі Голик і Майк Ріхтер.

Наприкінці сезону 2007/08 звільнилась посада генерального менеджера клубу «Ванкувер Канакс»[1], яку згодом обійняв Гілліс. Він одразу повернув до клубу капітана команди Маркуса Неслунда, уклав дворічний контракт з Матсом Сундіном. У команді також з'явився Александр Барроуз. Як наслідок «Канакс» наступного сезону виграв Північно-західний дивізіон.

У липні 2009 укладено контракти з братами Седінами, а згодом підписано чотирирічний контракт з воротарем Роберто Луонго.

У 2010 до клубу приєдналися завдяки Гіллісу Мікаель Самуельссон з «Детройт Ред Вінгз» та Сергій Широков з КХЛ.[2][3] Команда «Ванкувер Канакс» мала в кожній ланці яскравого лідера, серед гравців захисту були досвідчені Крістіан Ергофф і Брад Лукович, у нападі на високому рівні грали шведи Генрік Седін і його брат Даніель Седін. Але «Канакс» знову не проходить далі півфіналу конференції.

У наступне міжсезоння Гілліс вдається до нових обмінів і це дає результат. «Ванкувер» виходить у фінал Кубка Стенлі, де поступається «Бостон Брюїнс» за сумою семи матчів 3:4.

У сезоні 2011/12 «Канакс» вдруге виграє Кубок Президента.

Наступні сезони не такі успішні для «Ванкуверу», причому в сезоні 2013/14 команда взагалі опиняється поза зоною плей-оф, саме через це Гілліс був звільнений з посади генерального менеджера клубу 8 квітня 2014.[4]

Нагороди

ред.
  • Приз найкращому генеральному менеджеру НХЛ — 2011.

Статистика

ред.
Сезон Клуб Ліга Регулярний сезон Плей-оф
І Г П О ШХ І Г П О ШХ
1975–76 «Кінгстон Канадієнс» ОЮХЛ 64 16 45 61 34 7 1 2 3 11
1976–77 «Кінгстон Канадієнс» ОЮХЛ 4 2 2 4 4
1977–78 «Кінгстон Канадієнс» ОЮХЛ 43 21 46 67 86 5 3 12 15 0
1978–79 «Колорадо Рокіз» НХЛ 30 1 7 8 6
1978–79 «Філадельфія Фаєрбердс» АХЛ 2 0 0 0 0
1979–80 «Колорадо Рокіз» НХЛ 40 4 5 9 22
1979–80 «Форт-Верт Тексанс» ЦПХЛ 29 9 13 22 43
1980–81 «Колорадо Рокіз» НХЛ 51 11 7 18 54
1980–81 «Бостон Брюїнс» НХЛ 17 2 4 6 15 1 0 0 0 0
1981–82 «Бостон Брюїнс» НХЛ 53 9 8 17 54 11 1 2 3 6
1982–83 «Бостон Брюїнс» НХЛ 5 0 1 1 0 12 1 3 4 2
1982–83 «Балтимор Скіпджекс» АХЛ 74 32 81 113 33
1983–84 «Бостон Брюїнс» НХЛ 50 6 11 17 35 3 0 0 0 2
1983–84 «Герші Берс» АХЛ 26 8 21 29 13
Усього в ОЮХЛ 111 39 93 132 124 12 4 14 18 11
Усього в ЦПХЛ 29 9 13 22 43
Усього в АХЛ 102 40 102 142 46
Усього в НХЛ 246 33 43 76 186 27 2 5 7 10

Примітки

ред.
  1. Canucks choose Gillis as general manager. CBC Sports. 24 квітня 2008. Архів оригіналу за 26 жовтня 2012. Процитовано 23 квітня 2008.
  2. Canucks sign Red Wings' Samuelsson. Vancouver Sun. 3 липня 2009. Процитовано 16 вересня 2009.[недоступне посилання з 01.01.2017]
  3. Canucks sign winger Shirokov. Globe and Mail. 18 серпня 2009. Архів оригіналу за 20 серпня 2009. Процитовано 7 вересня 2009.
  4. Mike Gillis fired as General Manager, President of Canucks. CBS Sports. Архів оригіналу за 8 квітня 2014. Процитовано 8 квітня 2014.

Посилання

ред.