Мадріу-Перафіта-Кларор
Долина Мадре-Перафіта-Кларор (кат. Vall del Madriu-Perafita-Claror) — льодовикова долина на південному сході Андорри, з площею 42,47 км ², що становить 9% території країни. Долина містить значну кількість рідкісних біологічних видів, 2004 року вона першим та єдиним об'єктом в Андоррі, занесеним до списку Світової спадщини ЮНЕСКО. 2006 року територія охоронної зони була розширена.
| Долина Мадре-Перафіта-Кларор | |
|---|---|
| Madriu-Perafita-Claror Valley [1] | |
| Світова спадщина | |
 | |
| 42°29′41″ пн. ш. 1°35′44″ сх. д. / 42.49472° пн. ш. 1.59556° сх. д. | |
| Країна |
 Андорра |
| Тип | Природний |
| Критерії | v |
| Об'єкт № | 1160 |
| Регіон | Європа і Північна Америка |
| Зареєстровано: | 2004 (28 сесія) |
| Внесено зміни | 2006 |
  | |
|
| |
 | |
 Мадріу-Перафіта-Кларор у Вікісховищі | |
Короткий опис ред.
Долина являє собою льодовикову ущелину з високогірними луками та лісистими виступами скель. З півдня, заходу та сходу вона оточена горами, з півдня безпосередньо межуює з Іспанією, а з півночі виходить до долини річки Валіра. У долину не ведуть жодні дороги, крім пішохідних стежок. Проте, залишки жител та сліди виплавлення заліза доводять, що люди жили в долині понад 700 років.
Наразі в долині знаходяться два невеликих поселення, що заселяються лише влітку й мають загалом 12 гранітних будинків зі сланцевим дахом. В Середньовіччя в долині вирощувався виноград. Останнім часом сільське господарство витісняється скотарством. Ліси до XIX століття використовувалися для отримання деревного вугілля. До 1790 року в долині практикувалися добування залізної руди і ковальство.
Посилання ред.
- Сторінка на сайті Світової спадщини ЮНЕСКО [Архівовано 11 липня 2017 у Wayback Machine.]