Відкрити головне меню

Магрицька Ірина Василівна

Ірина Василівна Магрицька (нар. 17 грудня 1961(19611217), Донецьк)— українська громадська діячка, публіцист, філолог. Кандидат філологічних наук, доцент кафедри філології та перекладу Івано-Франківського національного технічного університету нафти і газу, голова Луганської обласної філії Асоціації дослідників голодоморів в Україні[1], кавалерка ордена княгині Ольги ІІІ ступеня.

Ірина Василівна Магрицька
Магрицька.jpeg
Народилася 17 грудня 1961(1961-12-17) (57 років)
Донецьк, Українська РСР, СРСР
Громадянство УРСРУкраїна Україна
Національність українка
Діяльність лінгвістка
Alma mater Східноукраїнський національний університет імені Володимира Даля
Заклад Східноукраїнський національний університет імені Володимира Даля
Вчене звання кандидат філологічних наук
Науковий ступінь доцент
Нагороди
Орден княгині Ольги ІІІ ступеня

Освіта і наукові ступеніРедагувати

  • 1983 року закінчила філологічний факультет Луганського (тоді Ворошиловградського) державного педагогічного інституту імені Тараса Шевченка за фахом «учитель української мови та літератури».[2].
  • 2000 захистила кандидатську дисертацію на тему «Весільна лексика українських східнослобожанських говірок (Луганська область)».

Кар'єраРедагувати

  • 1983–1991 — працювала вчителем української мови та літератури у школах.
  • 1991–2003 — викладала на кафедрі української мови Луганського державного педагогічного інституту імені Тараса Шевченка з перервою на навчання в аспірантурі при цій же кафедрі (1996–1999).
  • 2003–2006 рр. — доцент кафедри журналістики Східноукраїнського національного університету імені Володимира Даля. Від 2006 р. і до сьогодні — доцент кафедри української мови та літератури цього ж університету.
  • 2006–2014 рр. — доцент кафедри української мови та літератури Східноукраїнського національного університету імені Володимира Даля.
  • 2014-2015 рр. – доцент кафедри педагогіки та психології Київського обласного інституту післядипломної освіти педагогічних кадрів.
  • 2015 – серпень 2018 – доцент кафедри філології та перекладу Івано-Франківського національного технічного університету нафти і газу.

У Східноукраїнському національному університету ім. Володимира Даля читала курси: структурна лінгвістика, історія української літературної мови, діалектологія[3].

Наукові роботиРедагувати

Має 72 наукових публікації, 11 науково-методичних праць і 86 публіцистичних статей у періодичних виданнях.

Є автором «Словника весільної лексики українських східнослобожанських говірок (Луганська область)» (172 с., 2003 р.)

Є автором книг

  • «На нашій, не своїй землі…». Українство на півдні та сході України" (43 с., 2009 р.),
  • «Справжній Ворошилов» (24 с., 2011 р.),
  • «Весільний обряд на Східній Слобожанщині» (44 с., 2011 р.),
  • «Донбас — це теж Україна!» (24 с., 2012 р.).

Упорядкувала книги

  • «Врятована пам'ять. Голодомор 1932-33 років на Луганщині: свідчення очевидців» (480 с., 2008 р.),
  • «Пам'ять, закарбована у слові: Письменники Луганщини про Голодомор на Луганщині» (80 с., 2008 р.).

Є автором ідеї та продюсером документально-публіцистичного фільму «Закляття безпам'ятства. Голодомор 1932–1933 рр. на Луганщині» (свідоцтво про реєстрацію авторського права на твір № 28992, видане 01.06.2009 р.; автор сценарію та режисер фільму — Олександр Крамаренко, оператор — Олексій Мовсесян).

За власною ініціативою обстежила упродовж 2003–2007 сільські райони Луганської області, побувала у майже 300 населених пунктах і записала на відео- та аудіоплівку свідчення очевидців Голодомору 1932–1933 рр., які стали основою для книги «Врятована пам'ять» та фільму «Закляття безпам'ятства». У 2008–2011 рр. цей фільм був показаний на телеканалах Луганської, Харківської, Львівської, Тернопільської та Івано-Франківської областей України, а також для української громади міста Торонто (Канада).

Із просвітницькою метою друкує в місцевій і загальноукраїнській пресі статті історичної тематики, в яких розвінчує радянські міфи. За це неодноразово ставала об'єктом цькування з боку луганської влади.

РодинаРедагувати

Заміжня. Має чоловіка Крамаренка Олександра Андрійовича (1955 р.н.; Заслужений журналіст України).

Громадська діяльністьРедагувати

З 2003 очолює Луганську обласну філію Асоціації дослідників голодоморів в Україні.

Є членом Всеукраїнського товариства «Просвіта» ім. Т. Шевченка, Наукового товариства імені Шевченка, Національної спілки журналістів України, Організації Українських Націоналістів.

У період 2002–2006 рр. була членом Української республіканської партії «Собор».

З 2009 р. до 2012 р. була кандидатом на членство у ВО «Свобода», але політрада з невідомих причин не прийняла її до лав партії; у лютому 2012 р. заявила про припинення співпраці з цією партією. В даний час безпартійна.

Виступала на Луганському обласному радіо та луганських телеканалах «ЛОТ», «ІРТА» з циклами передач народознавчої, мовознавчої та історичної тематики; 2007 р. взяла участь у передачі на луганському телеканалі ЛОТ із теми Голодомору;

2010 р. була запрошена на радіо «Культура», 2011 р. — на львівський телеканал «12».

Виступала з доповіддю «Стан українства на півдні та сході України» на ІХ Світовому конгресі українців (Київ, 2008 р.), з доповіддю «Слово за захист людей Донбасу» — на V Всесвітньому форумі українців (Київ, 2011 р.).

ВідзнакиРедагувати

  • 2007 — указом Президента України від 02.10.2007 р. нагороджена «Орденом княгині Ольги» ІІІ ступеня «за вагомий особистий внесок у розвиток національної освіти, багаторічну сумлінну працю й високий професіоналізм»;
  • посіла перше місце в Другому всеукраїнському конкурсі для журналістів з тематики Голодомору 1932–1933 рр. у номінації «Найкраща публікація в Інтернеті» (за статті в газеті «День» — «Політична нація та пам'ять»[4] і «Доля сільської дівчинки з Луганщини як звинувачення більшовизму»)[5].
  • 2011 р. — лауреат Конкурсу україністики Фонду Волиняків-Швабінських при Фундації Українського вільного університету в Нью-Йорку (друга премія) за цикл творів «Врятована пам'ять. Голодомор 1932-33 рр. на Луганщині: Свідчення очевидців»;
  • нагороджена орденом «Покрова Пресвятої Богородиці» «за особисті видатні заслуги перед Батьківщиною, українським народом та українським козацтвом; за відданість Богові та Україні».

ПублікаціїРедагувати

Наукові статті

  • Назви весільного печива в українських східнослобожанських говірках // Вісник Луганського державного педагогічного університету ім. Тараса Шевченка. Філологічні науки. — 1999. — № 5. — С. 78 — 89.
  • Моральні критерії та норми поведінки в семантиці назв молодої після обряду першої шлюбної ночі (на матеріалі українських східнослобожанських говірок) // Вісник Луганського державного педагогічного університету ім. Тараса Шевченка. Філологічні науки. — 1999. — № 7. — С.90 — 92.
  • Семантична мотивація весільних назв у східнослобожанських говірках // Вісник Луганського державного педагогічного університету імені Тараса Шевченка. Філологічні науки. — 2000. — № 4. — С. 49 — 54.
  • Етнолінгвістичне прочитання назв весільного деревця (на матеріалі українських східнослобожанських говірок) // Вісник Житомирського педагогічного університету. — 1999. — № 4. — С. 64 — 69.
  • Назви весільних страв і напоїв у східнослобожанських говірках // Вісник Луганського державного педагогічного університету імені Тараса Шевченка. Філологічні науки. — 2000. — № 9. — С. 65 — 73.
  • Символіка тканинних виробів у східнослобожанському весіллі // Луганщина: етнокультурний вимір. — Луганськ, 2001. — С. 90 — 99.
  • До витоків весільної фразеології (етнокультурний аналіз східно-слобожанських ідіом на позначення весільних обрядів та обрядодій) // Філологічні студії: Науковий часопис Волинського державного університету імені Лесі Українки. — 2001. — № 3. — С. 99 — 107.
  • З лексики весільного обряду: назви молодих у східнослобожанських говірках // Волинь-Житомирщина: Історико-філологічний збірник з реґіональних проблем. — 2001. — № 6. — С. 262–273.
  • Архаїчна семантика фразеологізму грызты пичъ ‘оглядини’ // Образне слово Луганщини. — Луганськ, 2002. — С. 77 — 79.
  • Східнослобожанські говірки Луганщини: культурний аспект дослідження // Східнослобожанські українські говірки: Науково-навчальний посібник. Частина 2. — Луганськ: ЛДПУ, 2002. — С. 37 — 43.
  • Динаміка весільної лексики в українських східнослобожанських говірках: назви персонажів весільної драми // Лексико-граматичні інновації в сучасних слов'янських мовах: Матеріали Всеукраїнської наукової конференції / Уклад. та наук. ред. Т. С. Пристайко. — Дніпропетровськ, 2003. — С. 26 — 30.
  • Рідна мова як засіб патріотичного виховання молоді // Освіта Донбасу. — 2003. — № 1. — С. 15 — 17.
  • Назви передвесільних обрядів у східнослобожанських українських говірках // Донецький вісник Наукового товариства ім. Шевченка. Т. 4. — Донецьк, 2003. — С. 178–186.
  • Семантична структура і культурна мотивація весільних фразеологізмів у східнослобожанських говірках // Діалектологічні студії. 2: Мова і культура / Відп. ред. П. Гриценко, Н. Хобзей. — Львів: Інститут українознавства ім. І. Крип'якевича НАН України, 2003. — С. 182–193.
  • Про відьом і нечисту силу (тексти) // Діалектологічні студії. 2: Мова і культура / Відп. ред. П. Гриценко, Н. Хобзей. — Львів: Інститут українознавства ім. І. Крип'якевича НАН України, 2003. — С. 303–305.
  • Традиційний український весільний обряд на Сватівщині // Бахмутський шлях. — 2003. — № 1-2. — С. 161–166.
  • Подвижник донської діалектології — Олексій Миртов // Діалектологічні студії. 4: Школи, постаті, проблеми / Відп. ред. П. Гриценко, Н. Хобзей. — Львів: Інститут українознавства ім. І. Крип'якевича НАН України, 2004. — С. 177–186.
  • Назви передвесільних і передшлюбних обрядів в українських східнослобожанських говірках // Донецький вісник Наукового товариства ім. Шевченка. Т. 5. — Донецьк, 2004. — С. 422–431.
  • Чи дбає держава про своє майбутнє? // Розбудова держави: Незалежний громадсько-політичний часопис. — 2004. — № 1-3. — С. 37 — 42.
  • Українська мова як чинник державотворення // Універсум. — 2004. — № 10-12. — С. 16 — 21.
  • Голодомор 1932–1933 років на сході України: свідчення з Луганської области // Відлуння голодомору-ґеноциду 1932–1933. Етнокультурні наслідки голодомору в Україні. — Львів: НТШ, 2005. — С. 174–183.
  • Спостереження над живим мовленням українців Росії (говірки сіл Волошине і Рогалик Міллерівського району Ростовської області) // Діалектологічні студії. 5: Фонетика, морфологія, словотвір / Відп. ред. П. Гриценко, Н. Хобзей. — Львів: Інститут українознавства ім. І. Крип'якевича НАН України, 2005. — С. 11 — 28.
  • Фактологічні джерела про трагедію 1932–1933 років на Луганщині // Голодомори в Україні. Геноцид і опір: Матеріали ІІІ Міжнар. наук. конф. 10 груд. 2004 р. — К.: МАУП, 2005. — С. 156–162.
  • Робота зі збору матеріалу про трагедію 1932–1933 рр. на Луганщині // Єврейсько-більшовицький переворот 1917 року як передумова червоного терору та українських голодоморів: Матеріали IV Міжнар. наук. конф., Київ, 25 листоп. 2005 р. — К.: МАУП, 2006. — С. 83 — 94.
  • Donbas i przyszłość Ukrainy // Nova Ukraina: Zeszyty historyczno-politologiczne. — Kraków. — 2006. — № 1. — С. 119–130.
  • Семантика і номінація ритуальних викупів у східнослобожанському весіллі // Волинь-Житомирщина: Історико-філологічний збірник з регіональних проблем. — 2007. — № 16. — С. 58 — 69.
  • Свято української вишивки (сценарій)[недоступне посилання з липень 2019] // Освіта Донбасу. — 2007. — № 5-6. — С. 106–114.
  • Історія однієї української родини в контексті розкуркулення та Голодомору // Проблеми історії України: Факти, судження, пошуки: Міжвідомчий збірник наукових праць. Вип. 17 / Голова редкол. С. Кульчицький. — К.: Інститут історії України НАН України, 2007. — 208–219.
  • Про що розповідають назви передвесільних гулянь молоді // Український смисл (Дніпропетровський національний університет). — 2007. — № 1-2. — С. 58 — 61.
  • Україномовна освіта на сході незалежної України: реальність чи міф // Творча спадщина Бориса Грінченка й українська національна ідея: матеріали Всеукр. наук. конф. до 145-ї річниці з дня народження Бориса Грінченка / Луганський національний університет імені Тараса Шевченка. — Луганськ: СПД Рєзніков В. С., 2008. — С. 79 — 87.
  • Трансформація питомих українських прізвищ як негативний чинник українського державотворення // Український смисл (Дніпропетровський національний університет). — 2009. — № 2-3. — С. 11 — 16.
  • Рецензія на книгу Ірини Фаріон «Мовна норма: знищення, пошук, віднова: Науково-навчальне видання» (Івано-Франківськ, 2009. — 328 с.+ компакт-диск) // Дивослово. — 2010. — № 7. — С. 35-37.
  • Мовні норми мають бути законом // Чи стане українська мова рідною для українців? Проекти законів, матеріали конференцій, статті. — К.: ВЦ «Просвіта», 2010. — С. 168–173.
  • Мовна політика «помаранчевої» влади // Мова, суспільство, журналістика: За матеріалами XV міжнародної науково-практичної конференції з проблем функціонування розвитку української мови «Культура мови сучасних мас-медіа в системі соціальних комунікацій» (Київ, 10 квітня 2009) / Присвячується 75-річчю Бориса Олійника / За ред.. В. В. Різуна, А. І. Мамалиги / Упоряд. Д. Данильчук, І. Забіяка, А. Мамалига. — К.: Інститут журналістики КНУ імені Тараса Шевченка, 2011. — С. 45 — 51.
  • Фразеологізм заводити на посад у східнослобожанському весіллі // Образне слово Луганщини:: Матеріали ХІ Всеукр. наук.-практ. конф. Імені Віктора Ужченка (м. Луганськ, 20 квітня 2012 р.) / ДЗ «Луган. нац. ун-т імені Тараса Шевченка» / За заг. ред. проф. О. М. Горошкіної. — Вип. 11. — Луганськ: ДЗ «ЛНУ імені Тараса Шевченка», 2012. — 348 с. — С. 170–172
Публіцистика

Рецензії на праці Магрицької

І. Магрицька як автор колективних листів

Публікації про І. Магрицьку

ПриміткиРедагувати

ПосиланняРедагувати