Мавзолей Ботагай
Мавзолей Ботагай (Битигай, Татагай), каз. Ботағай кесенесі — архітектурна пам'ятка ХІ-ХІІ століть у Казахстані. Розташований на лівому березі річки Нура, Кургалжинський район, за два кілометри на схід від села Коргалжин Акмолинської області, на території однойменного селища. Середньовічний портально-купольний мавзолей.
Мавзолей Ботагай | |
---|---|
Тип | пам'ятка архітектури[d] |
У середині ХІХ столітті мавзолей був у відносно доброму стані, нині він напівзруйнований. Судячи з креслень і нарисів мандрівників, мавзолей Ботагай є одним із видатних шедеврів архітектурно-будівельного мистецтва Казахстану.
Розташування
ред.Мавзолей Ботагай розташований за 120 км на захід від м.Астана, за 2 км на схід від села Коргалжин, на території однойменного селища.
Роки побудови і автори
ред.Мавзолей Ботагай датується XI—XII століттям. Автор невідомий.
Тип пам'ятки
ред.Мавзолей Ботагай є пам'яткою архітектури.
Опис пам'ятника
ред.Мавзолей Ботагай — середньовічний портально-купольний мавзолей. Це єдиний в Казахстані середньовічний мавзолей, який був побудований у XIX ст. (1831—1856 рр.). У 1862 році середньовічний портально-купольний мавзолей Ботагай був зарисований Ш. Валіхановим. Судячи з креслень та описів мандрівників, мавзолей Ботагай є одним з видатних шедеврів архітектурно-будівельного мистецтва Казахстану. У середині ХІХ ст. мавзолей був у відносно доброму стані, нині він напівзруйнований.
За описами Івана Шангіна, мавзолей Ботагай вже в 1816 році мав руйнування та являв собою «залишки стародавнього храму вельми порядної архітектури», «всередині крейда стовпи та стіни оштукатурені». Біля нього «стояв інший подібний йому, а з руїн, кілька далі знаходяться, деякі мали до 300 сажнів у довжину». Ці свідчення говорять про те, що Ботагай був одним зі значних меморіально-культових споруд, що входили у великий середньовічний некрополь, розташований на лівому березі річки Нура, помилково прийнятий мандрівниками та дослідниками XVIII — ХІХ століть за залишки середньовічного міста. За збереженими кресленнями, літературними джерелами та матеріалами досліджень, мавзолей реконструйований в прямокутному плані (11,4х8,9 м) трикамерною портально-купольною спорудою заввишки 10,6 м, зведений з червоної цегли розмірами 26 х 26 х 4,5 см на алебастровому розчині. Головний фасад мавзолею був орієнтований на південний захід.[1]
До розкопок пам'ятка являла собою овальної форми пагорб діаметром близько 30 м, заввишки 1,5-2 м. На його вершині був металевий тріангуляційний пункт. Розкопки розкрили цегляний майданчик розміром 21×17,4 м і дали нечисленні, але унікальні для регіону різьблені теракотові сталактити з геометричним і рослинним орнаментом. Матеріали розкопок зберігаються в інституті «Казпроектреставрація»[1]
Історична довідка
ред.Вперше згадується в роботах Петра Ричкова в середині XVIII століття. У 1762 році в Петербурзі видається книга «Твір колезького радника імператорської академії наук Петра Ричкова». У ній також наводяться деякі відомості про Ботигай. Починаючи з ХІХ століття неодноразово обстежувався різними дослідниками, що вивчали степові райони Казахстану, у тому числі експедицією Георгія Генса в 1815 році. Перший короткий опис мавзолею (у російських джерелах того часу називається храмом) з замальовкою головного фасаду, планом розрізом було зроблено експедицією Івана Шангіна (гірничий інженер, керівник військово-топографічної експедиції в Киргизькій степу) в 1816 році. Як і всі дослідники, Іван Шангін вважав мавзолей Ботагай залишками стародавнього міста Татігая (Битигая).
Відомості про мавзолей є також в роботах Георгія Спаського (1818–1824), Олексія Шахматова (1831), Олексія Левшина (1832), Йосипа Кастанье (1910), Леоніда Семенова (1930). Могила Ботагай згадується в дослідженнях Ч.Валіханова (1855). У 1949 році мавзолей був обстежений Центрально-казахстанської археологічною експедицією академії наук Казахської РСР під керівництвом А.Маргулана, який локалізував місто Татігай (Тотогай, Ботагай) на місці одного з великих пагорбів лівого берега річки Нура, ототожнити його з містом Ахсікета, позначеним на Каталонській мапі (1375) в пониззі річки Нура.
У 1974 році на території мавзолею велися розкопки Центрально-казахстанською археологічною експедицією АН КазССР (Маргулан А. Х.). Під час розкопок був виявлений майданчик розміром 21×17,4 м, який викладений червоною цеглою. Крім того, розкопки дали нечисленні, але унікальні для цього району елементи декору пам'ятника — різьблені теракотові сталактити з геометричним і рослинним орнаментом. Матеріали розкопок зберігаються в інституті «Казпроектреставрація». Повторна археологічна експедиція була організована в 2000 році Євразійським національним університетом ім. Л. Гумільова.
У 2006 році пам'ятка обстежена відділом Зводу науково-дослідною і проектною філією Республіканського державного підприємства «Казреставрація» під керівництвом Гульнари Камалова.
Збереження пам'ятки
ред.У планах заходів Державної програми «Культурна спадщина» планується детальне вивчення, дослідження археологічної пам'ятки Ботагай, повне відновлення мавзолею. Це дозволить надалі використовувати об'єкт, поряд з іншими архітектурними та археологічними пам'ятками, як об'єкту туризму.