Мавзолей Аксарай (Ак-Сарай; від тюрк. ак — білий, сарай — палац) — меморіально-культова споруда XV століття у Самарканді, усипальниця самаркандських Тимуридів. Розташований за 30 м на південний схід від мавзолею Гур-Емір.

Мавзолей Аксарай
узб. Oqsaroy

39°38′52″ пн. ш. 66°58′11″ сх. д. / 39.64796944447177651° пн. ш. 66.9699972222497877° сх. д. / 39.64796944447177651; 66.9699972222497877Координати: 39°38′52″ пн. ш. 66°58′11″ сх. д. / 39.64796944447177651° пн. ш. 66.9699972222497877° сх. д. / 39.64796944447177651; 66.9699972222497877
Країна  Узбекистан
Розташування Самарканд
Тип мавзолей
Стиль ісламська архітектура
Дата заснування XV століття

Мавзолей Аксарай. Карта розташування: Узбекистан
Мавзолей Аксарай
Мавзолей Аксарай
Мавзолей Аксарай (Узбекистан)
Мапа
CMNS: Медіафайли у Вікісховищі

Історія ред.

Точна дата будівництва мавзолею Аксарай і його призначення невідомі. Видатний радянський археолог і історик-сходознавець М. Є. Массон[ru] припускав, що мавзолей призначався для правителя Мавераннахра Абд аль-Латіфа, який через певні обставини[1] не міг бути похований в мавзолеї Гур-Емір. Водночас архітектурні особливості мавзолею і його внутрішнє оздоблення зближують Аксарай з мавзолеєм Ішратхона, що дозволяє віднести його до 1470-х рокі. Припускають, що мавзолей міг служити родовою усипальнею для нащадків чоловічої статі сім'ї султана Абу-Саїда.

До XX століття пам'ятка була сильно зруйнована. В 1924—1925 роках були проведені роботи по консервації будывлы, що врятувало мавзолей від остаточного руйнування. До початку XXI століття він перебував в руїнах. Але в 2007 році мавзолей Аксарай був відновлений за приватні гроші та нині відкритий для туристів.

Архітектура ред.

Мавзолей Аксарай однобанний прямокутний в плані, який має хрестоподібний головний зал і три приміщення вхідної групи. Головна зала накрита куполом на високому циліндричному барабані, основа якого опирається на пересічні арки й щитоподібні вітрила. Вузький, влаштований у вигляді сходів дромос[2] веде в облицьований мармуром восьмикутний склеп з неідентифікованими похованнями. Зовнішній декор у будівлі відсутній, що різко контрастує з його багатим внутрішнім оздобленням. В інтер'єрі в підставі стін панель з кашинною[3] мозаїкою. Стіни, вітрила і купол покриті орнаментальним розписом, виконаної в техніці кундаль[4], з рясним використанням позолоти.

Примітки ред.

  1. Абд аль-Латіф віддав наказ вбити свого батька Улугбека, який був потім похований в мавзолеї Гур-Емір
  2. Дромос — вирізаний у грунті або скелі прохід до склепу
  3. Кашин — глазований кахель на рихлій силікатній основі
  4. Кундаль — різнобарвний розпис з позолотою по рельєфній основі візерунка

Література ред.

  • Памятники искусства Советского Союза. Средняя Азия. Справочник-путеводитль / Автор текста и составитель альбома Г.А. Пугаченкова. — М. : Искусство, 1983. — С. 394.

Посилання ред.

  • Исторические и архитектурные памятники Самарканда. Мавзолей Ак-Сарай. Архів оригіналу за 20 січня 2013. Процитовано 18 вересня 2012.
  • Вид мавзолею зовні на сайті Panoramio
  • Інтер'єр мавзолею на сайті Panoramio