М'якохвіст вохристоволий
| М'якохвіст вохристоволий | ||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
 | ||||||||||||||||
| Біологічна класифікація | ||||||||||||||||
| ||||||||||||||||
| Phacellodomus striaticollis (d'Orbigny & Lafresnaye, 1838) | ||||||||||||||||
 Ареал виду | ||||||||||||||||
| Синоніми | ||||||||||||||||
| Anumbius striaticollis | ||||||||||||||||
Посилання
| ||||||||||||||||
|
М'якохві́ст вохристоволий[2] (Phacellodomus striaticollis) — вид горобцеподібних птахів родини горнерових (Furnariidae)[3]. Мешкає в Південній Америці[4]. Раніше вважався конспецифічним з перлистоволим м'якохвостом.
Опис
ред.Довжина птаха становить 17-18 см, вага 22-26 г. Виду не притаманний статевий диморфізм. Верхня частина тіла коричнева, лоб, тім'я, крила і хвіст каштанові, махові пера мають іржасті края, на кінці попелясті. Обличчя і нижня частина тіла білуваті, горло охристе, поцятковане білими плямками. Боки рудувато-коричневі. Очі рожуваті, дзьоб і лапи рогові[5].
Поширення і екологія
ред.Вохристоволі м'якохвости мешкають на північному сході Аргентини, на південному сході Бразилії (на південь від східної Парани) та в Уругваї. Вони живуть в підліску вологих тропічних лісів, на узліссях і болотах, в галерейних лісах, на берегах річок і озер[6]. Зустрічаються парами, на висоті до 800 м над рівнем моря. Живляться переважно комахами. Сезон розмноження триває з серпня по січень Вохристоволі м'якохвости гніздяться у циліндричної форми гніздах, які роблть з гілок і розміщують на деревах. В кладці 3-4 яйця, інкубаційний період триває 16 днів, пташенята покидають гніздо через 12-13 днів після вилуплення. За сезон може вилупитися два виводки. Вохристоволі м'якохвости іноді стають жертвами гніздового паразитизму синіх вашерів і тахете.
Примітки
ред.- ↑ BirdLife International (2016). Phacellodomus striaticollis. Архів оригіналу за 6 травня 2021. Процитовано 30 березня 2022.
- ↑ Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
- ↑ Gill, Frank; Donsker, David, ред. (2021). Ovenbirds, woodcreepers. World Bird List Version 12.1. International Ornithologists' Union. Архів оригіналу за 18 січня 2022. Процитовано 30 березня 2022.
- ↑ van Perlo, Ber (2009). A Field Guide to the Birds of Brazil. Oxford University Press. с. 486. ISBN 978-0-19-974565-4. Архів оригіналу за 15 лютого 2017.
- ↑ Hudson, William Henry (1889). Argentine Ornithology: A Descriptive Catalogue of the Birds of the Argentine Republic (Complete). Library of Alexandria. с. 289. ISBN 978-1-4655-4745-3. Архів оригіналу за 15 лютого 2018.
- ↑ Ridgely, Robert S.; Tudor, Guy (2009). Field Guide to the Songbirds of South America: The Passerines. University of Texas Press. с. 96. ISBN 978-0-292-71748-0. Архів оригіналу за 15 лютого 2018.
|
Це незавершена стаття з орнітології. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |