«Л.» — вірш Тараса Шевченка 1860 року, написаний у С.-Петербурзі, присвячений Ликері Полусмаковій.

Л.
Автограф з віршем «Л.»
Жанр вірш
Автор Тарас Шевченко
Написано 1860
Опубліковано 1862

Написання та автографи ред.

Збереглося кілька автографів вірша: чорновий автограф, вклеєний в альбом М. Гербеля[1]; чистовий автограф у «Більшій книжці»[2]. Чистовий автограф у «Більшій книжці» містить дату: «27 сентября». Вірш датується дослідниками за чистовим автографом та його місцем у «Більшій книжці» серед творів 1860 року: 27 вересня 1860 рік, місце написання — С.-Петербург[3].

Чорновий автограф, написаний на окремому аркуші, М. Гербель вклеїв до свого альбому з нотаткою, що розкриває обставини, за яких до нього потрапила ця чернетка: «Автограф подарен мне покойным Шевченко недели за две до смерти. "Вот вам на память мои последние стихи, — сказал он, — я только что написал их и дарю их вам, переводчику моего „Кобзаря“"». Тут М. Гербель припустився хронологічної неточності: оскільки вірш написано наприкінці вересня 1860 року, то або він бачився з Шевченком не «тижнів за два» до його смерті, або ж поет подарував йому не щойно написаний вірш[4][5][3].

З чорнового автографа, що згодом був подарований М. Гербелю, Шевченко переписав вірш до «Більшої книжки», текст якої остаточний[3].

Публікація ред.

Вперше надруковано за «Більшою книжкою» в журналі «Основа» 1862 року (№ 5, стор. 13) без назви. За першодруком зроблено списки: невідомою рукою в рукописній збірці «Сочинения Т. Г. Шевченка» 1862 року[6] та в рукописній збірці «Кобзар» 1865 року, переписаній Д. Демченком[7][3].

До збірки творів вірш уперше введено у виданні: «Кобзарь Тараса Шевченка / Коштом Д. Е. Кожанчикова» 1867 року (СПб., стор. 630), де подано за першодруком, без назви[3].

Сюжет ред.

Поезія присвячена Л. Полусмаковій і написана після розриву поета з нею. На написання вплинуло нездійсненність мрії поета про особисте щастя й рідну оселю, бажання бачити себе в колі сім'ї, серед своїх дітей. З ім'ям Л. Полусмакової пов'язані також вірші Шевченка «Ликері» і «Барвінок цвів і зеленів»[8][3].

Примітки ред.

  1. РНБ, ф. 179, оп. 1, № 12, арк. 289
  2. ІЛ, ф. 1, № 67, с. 309
  3. а б в г д е «Л.» [Тарас Шевченко. Зібрання творів: У 6 т. — К., 2003. — Т. 2: Поезія 1847-1861. — С. 354; 747-748.] litopys.org.ua Процитовано 30 грудня 2023
  4. див.: Доманицький В. Ukrainica в альбомі М. Гербеля // ЗНТШ. — 1908. — Кн. 3. — С. 176—184
  5. Павлюк М. Шевченко і Гербель // Збірник праць двадцять першої та двадцять другої наукових шевченківських конференцій. — К., 1976. — С. 155
  6. ЦДАМЛМУ, ф. 506, оп. 1, № 4, с. 663
  7. ІЛ, ф. 1, № 81, с. 134
  8. «Л.» [Шевченківський словник. У двох томах. — К., 1976. — Т. 1. — С. 339-356.] izbornyk.org.ua Процитовано 30 грудня 2023

Посилання ред.

  • «Л.» на порталі kobzar.ua