Лі Сиґун

Лі Сиґун (спрощ.: 李思恭; піньїнь: Lǐ Sī Gōng) (*? — †886) — перший військовий губернатор (Діннань цзєдуши) провінції, що існувала на територіях стародавнього царства Ся за часів кінця династії Тан, протягом періоду п'яти династій і десяти держав і на початку часів Династії Сун стародавнього Китаю, засновник правлячого роду держави Сі Ся. Наприкінці ІХ ст. очолював союз тибето-бірманських племен мінья (тангути). Надав суттєву допомогу китайському імператору у придушенні селянського повстання Хуан Чао. За це китайський імператор у 884 р. нагородив його титулом вана.

Лі Сиґун 李思恭
Народився	9 століття
Помер	886(0886)
Ім'я при народженні	Таба Сиґун 李元昊
Походження	тангут
Конфесія	буддизм
Ван
Наступник	Лі Сицзянь 李思谏

Родина

Брати

• Лі Сісяо;
• Лі Сицзянь (став тангутським правителем після смерті Лі Сиґуна);
• Лі Сицзин;
• Таба Сиджун (був прапрадідом тангутського правителя Лі Цзіцяня);
• Лі Сияо.

Сини

• Лі Женью;
• Лі Ченцін;
• Лі Женьфу (тангутський правитель).

Джерела

• (кит.) Нова історія династії Тан, Розд. 221, Частина 1
• (кит.) Нова історія династії Тан. Довідник [Архівовано 8 серпня 2020 у Wayback Machine.]