Лі Мін Чон

південнокорейська акторка

Лі Мін Чон (кор. 이민정) — південнокорейська акторка.

Лі Мін Чон
кор. 이민정
이민정.jpg
Народилася 16 лютого 1982(1982-02-16) (40 років)
Республіка Корея
Національність кореянка
Громадянство Корея Південна Корея
Діяльність Акторка
Alma mater Університет Сонгюнгван і Hyundai Senior High Schoold
Роки діяльності 2004 — дотепер
У шлюбі з Лі Бьон-Хон
Діти 1
IMDb nm2601709
Нагороди та премії

CMNS: Лі Мін Чон у Вікісховищі

БіографіяРедагувати

Лі Мін Чон народилася 16 лютого 1982 року. Свою акторську кар'єру вона розпочала у 2004 році з епізодичної ролі в кіно. У наступні декілька років молода акторка виконувала другорядні ролі в фільмах та серіалах. Проривним в кар'єрі Мін Чон став 2009 рік; спочатку вона отримала другорядну роль в популярному серіалі «Хлопці кращі за квіти», участь в якому підвищила її впізнаваємість[1]. Вже восени того ж року вона зіграла свою першу головну роль в романтично комедійному серіалі «Усміхнися, ти»[2]. Далі була роль в містичному трилері «Біла ніч» яка принесла їй нагороду від корейської асоціації кінокритиків[3]. У наступному році вона зіграла одну з головних ролей в романтичній комедії «Агенство Сірано»[4], роль в цьому фільмі принесла їй численні нагороди корейських кінофестивалів[5][6][7]. У 2012 році Мін Чон зіграла головні ролі в романтичній комедії «Чудове радіо» та серіалі «Великий» знятому за сценаріем відомих сестер Хон[8]. У лютому 2014 року вийшов в ефір серіал «Хитрість однієї леді», головну роль в якому зіграла Мін Чон[9]. Після чого акторка зробила перерву в кар'єрі приблизно на два роки у зв'язку з народженням дитини.

Повернулася акторка у лютому 2016 року, зігравши другорядну роль в мелодраматичному серіалі «Поверніться, Містер»[10]. Наприкінці 2018 року відбулася прем'єра романтичного серіалу «Долі та Фурії», головну роль в якому виконує Мін Чон. Наприкінці березня 2020 року побачив світ серіал вихідного дня «Ще раз», одну з головних ролей в якому грає Мін Чон[11].

Особисте життяРедагувати

Чоловік Мін Чон — відомий південнокорейський актор Лі Бьон Хон. Вони нетривалий час зустрічалися ще у 2006 році, але вирішили розійтися. Поновили свої стосунки вони у 2012 році, невдовзі стало відомо що пара має одружитися[12]. Весілля відбулося 10 серпня 2013 року в одному з найпрестижніших готелів Сеула[13], на весілля було запрошено близько 900 гостей[14]. У січні 2015 року стало відомо що подружжя чекає первістка[15], 31 березня того ж року Мін Чон народила сина[16].

ФільмографіяРедагувати

 
Лі Мін Чон на зйомках реклами (2007 рік)
 
Лі Мін Чон у 2012 році

Телевізійні серіалиРедагувати

Рік Назва Роль Мережа
2005 «Кохання та симпатія» Кім Йон Чжу SBS
2006-2007 «Покохай мене, коли зможеш»[en] Ха Чон Хва MBC
2007-2008 «Кубики марінованої редьки»[en] Лі Мін До
2008 «Хто ти»[en] Ян Чі Сук
2009 «Хлопці кращі за квіти» Ха Че Кьон KBS2
2009-2010 «Усміхнися, ти»[en] Со Чон Ін SBS
2010 «Ланчбокс» Хї Йон MBC
2011 «Мідас»[en] Лі Чон Йон SBS
2012 «Великий»[en] Гіль Де Ран KBS2
2013 «Все про мій роман»[en] Но Мін Йон SBS
2014 «Хитрість однієї леді»[en] На Е Ра MBC
2016 «Поверніться, Містер»[en] Сін Да Хе / Хан Хон Нан SBS
2018-2019 «Долі та Фурії»[en] Гу Хе Ра
2020 «Ще раз»[en] Сон На Хї KBS2

ФільмиРедагувати

Рік Назва Роль
2004 «Хтось особливий»[en] подруга Ї Йон
2005 «Вологі мрії 2»[en] студентка другого року #3
2006 «Мудорі» Юн Хї
2007 «Обрізка виноградної лози» Юн Су А / Елена
2009 «У пошуках слона»[en] Су Йон
«Біла ніч»[en] Лі Сі Йон
2010 «Агенство Сірано»[en] Кім Хї Чон
2012 «Чудове радіо»[en] Сін Чін А

НагородиРедагувати

Рік Нагорода Категорія Робота Результат Прим.
2009 17-та Премія SBS драма Нова зірка «Усміхнися, ти» Перемога [17]
2010 46-та Премія Пексан Краща нова акторка телебачення Номінація
Премія Корейської асоціації кінокритиків Краща нова акторка «Біла ніч» Перемога [3]
47-ма Кінопремія Великий дзвін «Агенство Сірано» Перемога [18]
Нагорода за популярність (акторки) Перемога
Премія Ікона стилю Ікона стилю (кіноакторки) Перемога
31-ша Кінопремія Блакитний дракон Краща нова акторка Перемога [19]
Корейська ювелірна премія Рубінова нагорода Н/Д Перемога
Корейський університетський кінофестиваль Краща нова акторка «Агенство Сірано» Перемога
Режисерська премія Перемога [20]
2011 47-та Премія Пексан Краща нова кіноакторка Номінація
Нагорода InStyle Fashionista Н/Д Перемога
19-та Премія SBS драма Нагорода за майстерність (акторка спеціальної драми) «Мідас» Номінація
2012 5-та Премія стилю життя Herald Donga TV Ікона стилю Н/Д Перемога [21]
26-та Премія KBS драма Нагорода за майстерність (акторка мінісеріалу) «Великий» Номінація
Netizen нагорода (акторки) Номінація
Краща пара (разом з Кон Ю) Номінація
2013 Сеульська міжнародна премія драми Видатна корейська акторка Номінація
2014 33-тя Премія MBC драма Нагорода за високу майстерність (акторка мінісеріалу) «Хитрість однієї леді» Номінація
2019 27-ма Премія SBS драма Нагорода за майстерність (акторка середньотривалої драми) «Долі та Фурії» Номінація
2020 34-та Премія KBS драма Нагорода за високу майстерність (акторка) «Ще раз» Перемога [22]
Нагорода за майстерність (акторка серіалу) Номінація
Краща пара (разом з Лі Сан Йопом) Перемога

ПриміткиРедагувати

  1. Пізній новачок Лі Мін Чон розмовляє про місто. The Chosun Ilbo. Архів оригіналу за 17 лютого 2020. Процитовано 4 червня 2020. 
  2. Новий серіал SBS гониться за рейтингом. The Korea Herald. Архів оригіналу за 5 червня 2020. Процитовано 4 червня 2020. 
  3. а б ko:'충무로 신성' 이민정, 생애 첫 신인여우상 '수상'. The Chosun Ilbo (кор.). Архів оригіналу за 29 липня 2018. Процитовано 5 червня 2020. 
  4. Лі Мін Чон: Я хочу стати акторкою, якій зможуть довіряти люди. HanCinema. Архів оригіналу за 5 червня 2020. Процитовано 4 червня 2020. 
  5. Wee, Geun-woo (29 вересня 2010). INTERVIEW: Actress Lee Min-jung - Part 1. 10Asia. Архів оригіналу за 5 червня 2020. Процитовано 18 листопада 2012. 
  6. Wee, Geun-woo (29 вересня 2010). INTERVIEW: Actress Lee Min-jung - Part 2. 10Asia. Архів оригіналу за 23 квітня 2014. Процитовано 18 листопада 2012. 
  7. Wee, Geun-woo (29 вересня 2010). INTERVIEW: Actress Lee Min-jung - Part 3. 10Asia. Архів оригіналу за 5 червня 2020. Процитовано 18 листопада 2012. 
  8. Лі Мін Чон говорить що Кон Ю повстав в новій драмі. The Korea Herald. Архів оригіналу за 5 червня 2020. Процитовано 6 червня 2020. 
  9. Lee, Cory (7 січня 2014). Joo Sang-wook, Rhee Min-jung to Pair Up in New TV Romcom. 10Asia. Архів оригіналу за 9 April 2014. Процитовано 21 лютого 2014. 
  10. Акторська пара робить подвійний хедлайн. The Korea Times. Архів оригіналу за 6 червня 2020. Процитовано 6 червня 2020. 
  11. Лі Мін Чон Лі Сан Йоп «Ще раз» + Чхве Чін Хьок «Ругал» прем'єрні рейтинги вищі ніж у попередників. soompi. Архів оригіналу за 30 березня 2020. Процитовано 6 червня 2020. 
  12. Топ-актори говорять що вони зустрічаються. The Korea Herald. Архів оригіналу за 15 серпня 2020. Процитовано 6 червня 2020. 
  13. Весілля Лі Бьон Хона та Лі Мін Чон. Korea JoongAng Daily. Архів оригіналу за 6 червня 2020. Процитовано 23 березня 2020. 
  14. Лі Бьон Хон та Лі Мін Чон їдуть у весільну подорож на Мальдиви. The Chosun Ilbo. Архів оригіналу за 20 лютого 2020. Процитовано 23 березня 2020. 
  15. Дружина Лі Бьон Хона оголосила про вагітність. The Chosun Ilbo. Архів оригіналу за 21 лютого 2022. Процитовано 6 червня 2020. 
  16. Актор Лі Бьон Хон з дружиною вітають сина. The Korea Times. Архів оригіналу за 22 вересня 2020. Процитовано 6 червня 2020. 
  17. Ko Jae-wan (4 січня 2010). Jang Seo-hee wins grand prize at SBS Drama Awards. 10Asia. Архів оригіналу за 12 листопада 2013. Процитовано 23 липня 2014. 
  18. Poetry sweeps 47th Daejong Film Awards. The Korea Times. 31 жовтня 2010. Архів оригіналу за 5 серпня 2020. Процитовано 1 червня 2020. 
  19. "Secret Reunion" wins best picture at Blue Dragon awards. 10Asia. 29 листопада 2010. Архів оригіналу за 30 червня 2020. Процитовано 1 червня 2020. 
  20. ko:[포토]'디렉터스컷' 이민정-서영희 '즐거운 시상식'. Star Daily (кор.). 22 грудня 2010. 
  21. Herald Donga TV Lifestyle Awards presented. The Korea Herald. 6 грудня 2012. Архів оригіналу за 12 березня 2017. Процитовано 1 червня 2020. 
  22. Winners of 2020 KBS Drama Awards. soompi. Архів оригіналу за 7 січня 2021. Процитовано 2 січня 2021. 

ПосиланняРедагувати