Ліщинський Любарт Омелянович

Лю́барт Ліщи́нський (* 8 липня 1942 — †17 червня 1998, Львів) — український художник, реставратор, ювелір, актор, поет, журналіст, рецитатор.

Ліщинський Любарт Омелянович
Народився 8 липня 1942(1942-07-08)
Помер 17 червня 1998(1998-06-17) (55 років)
Діяльність поет, журналіст, художник, ювелір, актор

Короткий життєпис ред.

Син львівського художника Омеляна Ліщинського.

Закінчив Львівський інститут декоративного та ужиткового мистецтва.

Працюючи в інституті «Укрзахідпроектреставрація» впродовж довгих років, займався реставрацією архітектурних пам'яток Львова. Мистецькі багатства рідного міста і його культурне минуле знав чудово і міг годинами проводити екскурсії містом.

Знаний автор жіночих прикрас. Намиста, побудовані за зразком гуцульської зґарди, але складені з частинок культури цілого світу (як-от Індія, Африка, Латинська Америка, Афганістан, Тибет чи Ефіопія) стали його винаходом і замилуванням.

Його ювелірні роботи експонувалися у Національному музеї у Львові у липні 2002. Металеві деталі, використані у прикрасах, походять з країн Азії (Афганістан, Індія, Іран), виготовлені ймовірно у XIX ст. із томпаку чи альпаку.

Останні роки життя провів у США.

Артистизм, виплеканий за 20 років гри у Польському народному театрі (Львів), допоміг йому втілитись в образи «Гриця Зозулі» (пера Едварда Козака)[1] та персонажів інших творів, які рецитував на численних мистецьких вечорах у Нью-Йорку, Філадельфії, Гантері.

Донька — Слава Салюк.

Примітки ред.

  1. Гриць Зозуля. Чесна Еліто! (Любарт Ліщинський читає вибрані гумористичні твори Едварда Козака). Yevshan. Архів оригіналу за 13 січня 2018. Процитовано 13 січня 2018.

Див. також ред.

Посилання ред.