Лісова́ підсти́лка[1], інколи росли́нна підсти́лка[2], ли́стяна підсти́лка[3] або просто підсти́лка[4] — вся органічна речовина, яку утворила лісова рослинність на мінеральній поверхні ґрунту, включно з рештками та неінкорпорованим гумусом[5]. Лісова підстилка є місцем мешкання багатьох невеликих тварин (переважно безхребетних), росту гіфів грибів і кореневищ рослин. Цей матеріал використовується деякими тваринами для облаштування гнізд. Коли лісова підстилка розкладається, поживні речовини вимиваються в ґрунт і вивільнюються у довкілля. Розклад підстилки є джерелом формування гумусу. В умовах надмірного зволоження, коли надходження кисню обмежене і активність мікроорганізмів недостатня для розкладу рослинних решток, можуть формуватись відклади торфу, часом багатометрові. Суттєве значення для розкладу підстилки має кислотність. При надмірному нагромадженні може створювати перешкоди природному відновленню лісу.[6]

Шар червоно-коричневих голок жовтої сосни, що вкриває землю.
Тремблер прямодзьобий шукає поживу в торішньому опалому листі.

У лісівництві є складовим елементом лісу.

Оновлюваність лісової підстилкиРедагувати

Швидкість нагромадження лісової підстилки характеризує такий показник як оновлюваність лісової підстилки (англ. forest floor turnover rate) або оновлюваність решток (англ. litter turnover rate) — відношення річної кількості опаду до загальної кількості лісової підстилки[7][8]. Цей показник нижчий для хвойних лісів, ніж для листяних[7].

З цим поняттям пов'язані наступні терміни:

  • опад або опалі рештки — відмерлі рослинні рештки, які щороку накопичуються на поверхні ґрунту[9];
  • рештки (англ. litter) — поверхневий шар лісової підстилки, який не перебуває в пізній стадії розкладання та зазвичай складається зі свіжо-опалого листя, хвої, гілок, стебел, кори та плодів[5];
  • розкладання (англ. decomposition) — процес розпаду та розщеплення органічної речовини[10].

Оновлюваність лісової підстилки[7] або оновлюваність решток[8] розраховується за такою формулою:

 .

Ґрунтовий горизонт A0 є лісовою підстилкою.

ОсобливостіРедагувати

Оновлення лісової підстилки забезпечує живлення лісової екосистеми. Оскільки органічно зв'язані поживні речовини безпосередньо не засвоюються рослинами, мікробна активність є вирішальною в розкладанні лісової підстилки. Наприклад, мікоризні гриби сприяють розщепленню органічної речовини до доступних для рослин неорганічних форм, які згодом поглинаються корінням дерев[11].

Деревні види також впливають на розкладання через зміну температури під покривом лісу. Зокрема встановлено, що оновлюваність решток позитивно корелювала із середньорічними температурами ґрунту. Загалом, температура є нижчою під тіньовитривалими хвойними деревами, ніж під світлолюбними листяними деревами. Таким чином, температура є обмежувальним фактором розкладання й визначає оновлюваність лісової підстилки[7].

ДжерелаРедагувати

  1. Біла, Ю. М., С. П. Распопіна, М. М. Діденко. "Лісова підстилка та її водоутримуючаздатність в захисних лісових смугах." (2020).
  2. Саленко, А. Р. (2021). Еколого-економічна оцінка рекреаційної діяльності Карпатського рекреаційного регіону.
  3. Василишин, І. О. "Роль мертвої деревини в лісах українських Карпат." 42.
  4. Остапчук, О. С. (2012). Лісовий опад та підстилка в культурах дуба звичайного в умовах Правобережного Лісостепу. Науковий вісник Національного університету біоресурсів і природокористування України. Сер.: Лісівництво та декоративне садівництво, (171 (3)), 186-192.
  5. а б Soil Science Society of America. (2008). Glossary of Soil Science Terms: 2008. Madison, WI: ASA-CSSA-SSSA.
  6. Біологічний словник./За ред. Ситника К.М., Чаговця Р.В. — К. : Гол. ред. УРЕ АН УРСР, 1974. — С. 371.
  7. а б в г Rahman, M. M., & Tsukamoto, J. (2014). Opposing effects of substrate quality and site factors on forest floor turnover rates: an example from the tropics. Forestry, 88(2), 190—199. doi:10.1093/forestry/cpu043
  8. а б Rahman, M. M., & Tsukamoto, J. (2013). Leaf traits, litter decomposability and forest floor dynamics in an evergreen- and a deciduous-broadleaved forest in warm temperate Japan. Forestry, 86(4), 441–451. doi:10.1093/forestry/cpt015
  9. O'Geen, A. T., Dahlgren, R. A., Swarowsky, A., Tate, K. W., Lewis, D. J., & Singer, M. J. (2010). Research connects soil hydrology and stream water chemistry in California oak woodlands. California Agriculture, 64(2), 78–84. doi: 10.3733/ca.v064n02p78
  10. Barton, P. S., Evans, M. J., Foster, C. N., Pechal, J. L., Bump, J. K., Quaggiotto, M.-M., & Benbow, M. E. (2019). Towards Quantifying Carrion Biomass in Ecosystems. Trends in Ecology & Evolution. doi:10.1016/j.tree.2019.06.001
  11. Uhlig, D., & von Blanckenburg, F. (2019). How Slow Rock Weathering Balances Nutrient Loss During Fast Forest Floor Turnover in Montane, Temperate Forest Ecosystems. Frontiers in Earth Science, 7. doi: 10.3389/feart.2019.00159