Падіння пласта

Падіння пласта (шару, жили, поверхні розриву) — найбільший нахил пласта, шару, товщі, жили, а також поверхні розриву до горизонтальної площини (кут падіння) і меридіана місцевості (азимут падіння). Падіння і простягання — елементи залягання геологічних тіл та структурних поверхонь.

Лінії простягання і падіння покладу в аксонометрії та на плані

Лінія падіння – лінія на поверхні пласта (жили, тріщини), перпендикулярна лінії простягання і орієнтована в напрямку максимального нахилу пласта. Визначається з допомогою гірничого компаса.

Різновиди

ПАДІННЯ ЦЕНТРИКЛІНАЛЬНЕ — падіння пластів гірських порід, спрямоване до одного центру. Характерне для мульд і замикань синклінальних складок.

Див. також

• Пласт (геологія)

Література

• Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Донбас, 2007. — Т. 2 : Л — Р. — 670 с. — ISBN 57740-0828-2.