Вікіпедія

Лінія Вікторія

Лінія Вікторія (англ. Victoria) — лінія Лондонського метрополітену, позначена на схемі блакитним кольором. Діє з 1 вересня 1969 року, офіційна церемонія відкриття відбулася 7 березня 1969 року. Потяги слідують з інтервалом від двох до двох з половиною (в години пік) хвилин від станції «Брікстон» до станції «Севен-Сістерз», в решту часу до трьох хвилин, приблизно два потяги з трьох йдуть далі до станції «Волтемстоу-Сентрал». Всі 16 станцій лінії знаходяться під землею, і всі станції, окрім Пілміко, мають пересадку на інші лінії метрополітену або потяги National Rail. Пасажирообіг лінії понад 200 мільйонів пасажирів на рік.

Лінія Вікторія
Транспортна мережа Лондонський метрополітен
Логотип
Зазвичай використовуваний транспортний засіб London Underground 2009 Stock і London Underground 1967 Stockd
Названо на честь Лондон-Вікторія
Країна  Велика Британія
Історичне графство Ессекс[d]
Шістнадцятковий триплет кольору 0098D8
Оператор Transport for London
Дата офіційного відкриття 1 вересня 1968
Ширина колії європейська колія
Початкова чи кінцева точка Walthamstow Central tube stationd і Брікстон
Довжина або відстань 21 км
Дорожня карта
Файл KML Template:Attached KML/Victoria lined
Маршрутна карта Template:Victoria Line RDTd
Тип електрифікації 630 V DC railway electrificationd
Стан використання використовується[d]
Кількість підписників у соціальних мережах 106 200
Номер залізничної лінії Victoria
Мапа
Офіційний сайт
CMNS: Лінія Вікторія у Вікісховищі

Координати: 51°34′59″ пн. ш. 0°01′10″ зх. д. / 51.58305600002777425° пн. ш. 0.019722000028° зх. д. / 51.58305600002777425; -0.019722000028

Історія ред.

Лінія була побудована в 1960-х роках і була першою цілком новою лінією метро в Лондоні за попередні 50 років. Він був розроблений для зменшення навантаження на інші лінії, зокрема, на лінії Пікаділлі та на відгалуженні Чарінг-кросс Північної лінії. Перша черга — від Волтемстоу-Сентрал до Гайбері-енд-Іслінгтон, була відкрита у вересні 1968 року, у грудні було відкрито другу чергу до Воррен-стріт. Черга до станції Лондон-Вікторія була відкрита у березні 1969 року і її відкрила королева Єлизавета II, яка проїхала на поїзді від Грін-парк до Вікторії. Південне розширення до Брікстона було відкрито в 1971 році, станція Пімліко була відкрита в 1972 році.

Рухомий склад ред.

Лінія "Вікторія" використовує автоматичний рух потягів[en], але всі потяги все ще працюють з машиністами. Потяги серії 2009 року замінили попередні оригінальні потяги серії 1967 року[en].

Депо ред.

Лінію обслуговує єдине депо Нортумберленд-парк, розташоване за станцією Севен-Сістерз

Станції ред.

Станції Фото Відкриття У складі лінії (дата) Пересадки Розташування
Волтемстоу-Сентрал     26 квітня 1870[1] 1 вересня 1968

London Overground

51°34′59″ пн. ш. 000°01′11″ зх. д. / 51.58306° пн. ш. 0.01972° зх. д. / 51.58306; -0.01972 (01 - Walthamstow Central station)
Блекхорс-роуд     19 липня 1894[2]

London Overground

51°35′13″ пн. ш. 000°02′29″ зх. д. / 51.58694° пн. ш. 0.04139° зх. д. / 51.58694; -0.04139 (02 - Blackhorse Road station)
Тоттенгем-Гейл     15 вересня 1840[3][TH]

National Rail

51°35′18″ пн. ш. 000°03′35″ зх. д. / 51.58833° пн. ш. 0.05972° зх. д. / 51.58833; -0.05972 (03 - Tottenham Hale station)
Севен-Сістерз     [SS]   22 липня 1872[4]

London Overground, National Rail

51°34′56″ пн. ш. 000°04′31″ зх. д. / 51.58222° пн. ш. 0.07528° зх. д. / 51.58222; -0.07528 (04 - Seven Sisters station)
Фінсбері-парк     1 липня 1861[5][FP]

Лінія Пікаділлі (кросплатформова пересадка),[6] National Rail

51°33′53″ пн. ш. 000°06′23″ зх. д. / 51.56472° пн. ш. 0.10639° зх. д. / 51.56472; -0.10639 (05 - Finsbury Park station)
Гайбері-енд-Іслінгтон       26 вересня 1850[7]

National Rail кросплатформова пересадка,[8] London Overground

51°32′45″ пн. ш. 000°06′18″ зх. д. / 51.54583° пн. ш. 0.10500° зх. д. / 51.54583; -0.10500 (06 - Highbury & Islington station)
Кінгс-кросс-Сент-Панкрас     10 January 1863[9] 1 грудня 1968

на лінії Північну, Пікаділлі, Кільцева, Метрополітен, та Гаммерсміт-енд-Сіті; National Rail

51°31′49″ пн. ш. 000°07′27″ зх. д. / 51.53028° пн. ш. 0.12417° зх. д. / 51.53028; -0.12417 (07 - King's Cross St. Pancras tube station)
Юстон       12 травня 1907[10]

Північна лінія (кросплатформова пересадка),[11] London Overground, National Rail

51°31′42″ пн. ш. 000°07′59″ зх. д. / 51.52833° пн. ш. 0.13306° зх. д. / 51.52833; -0.13306 (08 - Euston tube station)
Воррен-стріт   22 червня 1907[10]

Північна лінія

51°31′29″ пн. ш. 000°08′18″ зх. д. / 51.52472° пн. ш. 0.13833° зх. д. / 51.52472; -0.13833 (09 - Warren Street tube station)
Оксфорд-серкус   30 липня 1900[12] 7 березня 1969

лінії Бейкерлоо (кросплатформова пересадка)[11] та Центральна

51°30′55″ пн. ш. 000°08′30″ зх. д. / 51.51528° пн. ш. 0.14167° зх. д. / 51.51528; -0.14167 (10 - Oxford Circus tube station)
Грін-парк   15 грудня 1906[13]

Лінії Пікаділлі та Джубилі

51°30′24″ пн. ш. 000°08′34″ зх. д. / 51.50667° пн. ш. 0.14278° зх. д. / 51.50667; -0.14278 (11 - Green Park tube station)
Лондон-Вікторія   (  потяги до аеропорту Лондон-Гатвік)   1 жовтня 1860[14]

лінії Кільцева та Дистрикт, National Rail

51°29′48″ пн. ш. 000°08′41″ зх. д. / 51.49667° пн. ш. 0.14472° зх. д. / 51.49667; -0.14472 (12 - London Victoria station)
Пімліко   14 вересня 1972[15] Н/Д 51°29′22″ пн. ш. 000°08′00″ зх. д. / 51.48944° пн. ш. 0.13333° зх. д. / 51.48944; -0.13333 (13 - Pimlico tube station)
Воксголл     11 липня 1848[14] 23 липня 1971

National Rail, London River Services[16]

51°29′07″ пн. ш. 000°07′22″ зх. д. / 51.48528° пн. ш. 0.12278° зх. д. / 51.48528; -0.12278 (14 - Vauxhall station)
Стоквелл   4 листопада 1890[17]

Північна лінія (кросплатформова пересадка)[18]

51°28′21″ пн. ш. 000°07′20″ зх. д. / 51.47250° пн. ш. 0.12222° зх. д. / 51.47250; -0.12222 (15 - Stockwell tube station)
Брікстон     23 липня 1971[19]

National Rail

51°27′45″ пн. ш. 000°06′54″ зх. д. / 51.46250° пн. ш. 0.11500° зх. д. / 51.46250; -0.11500 (16 - Brixton tube station)
SS  Севен-Сістерз єдина станція що має понад 2 платформи.[20] Третя платформа — для потягів з Брікстона, для яких Севен-Сістерз є кінцевою. Від третьої платформи колії прямують до депо Нортумберленд-парк[21]
TH  Відкрита як Тоттенгем, перейменована 1 грудня 1968.[3]
FP  Відкрита як Севен-Сістерз-роуд (Голловей), перейменована 15 листопада 1869.[5]


Мапа ред.

 
Станції лінії Вікторія лондонського метрополітену


Примітки ред.

  1. ↑ Butt, 1995, с. 121.
  2. ↑ Butt, 1995, с. 36.
  3. ↑ а б Butt, 1995, с. 232.
  4. ↑ Butt, 1995, с. 209.
  5. ↑ а б Butt, 1995, с. 208.
  6. ↑ Day та Reed, 2010, с. 167.
  7. ↑ Butt, 1995, с. 128.
  8. ↑ Day та Reed, 2010, с. 166–167.
  9. ↑ Butt, 1995, с. 134.
  10. ↑ а б Butt, 1995, с. 92.
  11. ↑ а б Day та Reed, 2010, с. 168.
  12. ↑ Butt, 1995, с. 179.
  13. ↑ Butt, 1995, с. 81.
  14. ↑ а б Butt, 1995, с. 238.
  15. ↑ Butt, 1995, с. 185.
  16. ↑ MBNA Thames Clippers Timetable (PDF). № June 2018. 21 травня 2018. Архів оригіналу (Timetable) за 14 вересня 2018. Процитовано 14 вересня 2018.
  17. ↑ Butt, 1995, с. 220.
  18. ↑ Day та Reed, 2010, с. 171.
  19. ↑ Butt, 1995, с. 45.
  20. ↑ Seven Sisters station map. Transport for London. Архів оригіналу за 23 жовтня 2018. Процитовано 23 жовтня 2018.
  21. ↑ The Secret Life of Seven Sisters. London Reconnections. 20 червня 2012. Архів оригіналу за 24 серпня 2021. Процитовано 23 жовтня 2018.
  Це незавершена стаття про метрополітен.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Лінія_Вікторія&oldid=41865955