Лікогала надеревна
Плодові тіла лікогали надеревної (справа молоді, зліва старі)
Плодові тіла лікогали надеревної (справа молоді, зліва старі)
Біологічна класифікація
Царство: Амебозої (Amoebozoa)
Тип: Міксоміцети (Mycetozoa)
Клас: Myxogastria
Ряд: Liceales
Родина: Тубіферові (Tubiferaceae)
Рід: Лікогала (Lycogala)
Вид: Лікогала надеревна
Lycogala epidendrum
(J.C.Buxb. ex L.) Fr. (1829)
Посилання
Вікісховище: Category: Lycogala epidendrum
Віківиди: Lycogala epidendrum
IF: 205910

Лікогала надеревна (Lycogala epidendrum), також вовче молоко, вовче вим'я — вид слизовиків з родини тубіферові. Поширений всесвітньо.

Опис ред.

 
Спори Лікогали з виразно помітною сітчастою поверхнею

Плазмодій від яскраво-рожевого до коралово-червоного, прихований у темному місці, маловідомий неспеціалістам. Плодові тіла (еталії) кулеподібної форми, гладенькі або з бородавками, розміром 0,5-1,5 см, зібрані по декілька (іноді по декілька десятків), спочатку вкриті спільною оболонкою (перидієм). Молоді еталії рожеві, червонуваті, згодом темніють, стають брунатними, жовтуватими або сіруватими.

Коли плодові тіла дозрівають, вони лускають, у верхній частині утворюється щілина, з якої вивільняються спори. Спорова маса рожевувата, окремі спори рожеві чи сіруваті, кулясті, вкриті сіткою або щетинками, діаметром 4-7 мкм.

Спосіб життя і поширення ред.

Оселяється на гнилій деревині, колодах, пеньках. Зустрічається у різних кліматичних зонах, від помірної та субальпійської до тропіків. Сапротроф, розкладає деревину, старі трутовики тощо.

В Україні плодові тіла можна виявити з травня до листопада.

Значення для людини ред.

Є джерелом глікозидів лікогалінозиду A і B, які пригнічують ріст грам-позитивних бактерій.[1]

Українська народна, латинська, російська, англійська назви означають одне й те саме: вовче молоко, очевидно, пов'язане з тим, що при надавлюванні на молоде плодове тіло виділяється густа рідина.

У мас-культурі ред.

У кінці 1990-х років у пресі та в інтернеті почала поширюватися псевдонаукова інформація щодо хвороботворності цього слизовика та його причетності до випадків раку[2]. Тим не менш, жодних наукових доказів такого зв'язку не встановлено.

Примітки ред.

  1. Řezanka, Tomáš; Dvořáková, Radmila (2003). Polypropionate lactones of deoxysugars glycosides from slime mold Lycogala epidendrum. Phytochemistry. 63 (8): 945—952. doi:10.1016/S0031-9422(03)00214-0. ISSN 0031-9422. PMID 12895544.
  2. Онкодиагноз — выход есть. Сегодня, 4 Февраля 2009 [Архівовано 20 листопада 2015 у Wayback Machine.](рос.)

Джерела ред.

  • Сухомлин М. М., Джаган В. В. (2013). Гриби України: Атлас-довідник (укр.). К.: Країна Мрій. с. 224. ISBN 978-617-538-231-8.