Лійгер Еллен Янівна
Еллен Лійгер (ест. Ellen Liiger; нар.. 26 червня 1918, Таллінн, Естонія — пом.. 4 серпня 1987, Таллінн, Естонська РСР, СРСР) — естонська радянська актриса. Народна артистка Естонської РСР (1957).
| Лійгер Еллен Янівна | |
|---|---|
| Народилася | 26 червня 1918 Ревель, Естонія |
| Померла | 4 серпня 1987 (69 років) |
| Поховання | Метсакальмісту |
| Країна |  Естонія |
| Діяльність | акторка |
| Alma mater | Естонська академія музики й театру |
| Роки активності | з 1924 |
| IMDb | ID 1817475 |
Життєпис
ред.Народилася Еллен Лійгер в 1918 році в Таллінні в сім'ї службовців, молодша з трьох братів та сестер. Після закінчення в 1937 році Талліннської першої середньої школи для дівчаток вивчала акторську майстерність в Талліннській школі драматичного мистецтва при консерваторії Талліннської консерваторії, яку закінчила в 1941 році[1][2].
Понад 40 років — з 1941 року і до своєї смерті в 1987 — служила в Естонському державному академічному театрі драми ім. В. Кінгісеппа, з невеликою п'ятирічною перервою на початку 1960-х років, коли працювала в театрі «Ванемуйне» у Тарту[3][4].
Творчість Лійгер відрізняється емоційністю та щирістю, лаконізмом виразних засобів. У її сценічних образах ліризм узгоджується з м'яким гумором, комедійністю. Грала також драматичні ролі.
— Театральна енциклопедія
Ролі на сцені: Аня («Дні та ночі» за Симоновим), Марі-Ельтс («Совість» Раннета), Сента («Син рибалки» Лациса), Ангела («Королю холодно» Таммсааре), Тійна («Оборотень» Кітцберга), Соня («Дядя Ваня»), Поля («Міщани»), Марія Антонівна («Ревізор»), Маша («Кремлівські куранти») та інші[1].
Також виступала як актриса радіо та телебачення. Декілька п'єс з її участю транслювалися по естонському телебаченню. Знялася у трьох фільмах кіностудії «Талліннфільм»[1][2][5].
Викладала драматичне мистецтво в Тартуському університеті та Талліннському педагогічному інституті[6].
Нагороди
ред.1955 року присвоєно звання Заслуженої артистки Естонської РСР, лише через два роки — 1957 року присвоєно звання Народний артист Естонської РСР. У 1956 році нагороджена орденом Трудового Червоного Прапора[7].
Особисте життя
ред.Еллен Лійгер була одружена з актором Ільмаром Таммуром, їхня донька Маре Лайгер стала лікарем[8].
Померла в Таллінні 1987 року на 70-му році життя від раку шлунка[9][10].
Фільмографія
ред.- 1951 — Світло в Коорді / Valgus Koordis — суддя
- 1966 — Дівчина в чорному / Tütarlaps mustas — Хельментійне
- 1981 — Суворе море / Karge meri — дружина Прааклі
Примітки
ред.- ↑ а б в arhiiv.err.ee Imet tabamas: Ellen Liiger, 1982
- ↑ а б Eesti Entsüklopeedia Ellen Liiger
- ↑ arhiiv.err.ee Imet tabamas: Ellen Liiger, 1982. Retrieved 1 January 2017.
- ↑ Kaja. Ellen Liiger juubilar No. 286, 1st edition. 4 грудня 1934
- ↑ Tartu University Estonian Writers Online Dictionary
- ↑ delfi.ee «Koordi» pimestav stalinistlik valgusvihk 17 серпня 2012 року.
- ↑ Каталог
- ↑ Postimess Mare Liiger: pagulase esimene nädal 9 березня 2014 року
- ↑ kuhuminna.ee [Архівовано 2018-03-17 у Wayback Machine.] Parimad rollid parimate partneritega. Ellen Liiger 90 2008
- ↑ Kodutohter Mare Liigeri elujäämiskool 4 травня 2006 року
Джерела
ред.- Лийгер Эллен Яновна // Театральная энциклопедия. Том 3 / Глав. ред. П. А. Марков — М.: Советская энциклопедия, 1964.
- Эллен Лийгер: Народная артистка ЭССР, 1918—1987: Некролог // Советская Эстония, 5 серпня 1987 року.
Посилання
ред.- Еллен Лійгер на сайті IMDb (англ.)