Ліберо Де Рієнцо
Ліберо Де Рієнцо (італ. Libero De Rienzo; 27 лютого 1977, Неаполь — 15 липня 2021, Рим) — італійський актор, режисер та сценарист.
Ліберо Де Рієнцо | ||||
---|---|---|---|---|
італ. Libero De Rienzo | ||||
Народився | 24 лютого 1977 Неаполь, Італія | |||
Помер | 15 липня 2021[1] (44 роки) Рим, Італія[2] | |||
Громадянство | Італія | |||
Діяльність | актор, сценарист, режисер монтажу, кінорежисер, режисер | |||
Роки діяльності | 1999 — 2021 | |||
IMDb | nm0211144 | |||
Нагороди та премії | ||||
| ||||
Ліберо Де Рієнцо у Вікісховищі | ||||
Життєпис
ред.Народився 27 лютого 1977 року у Неаполі в родині Фйоре Де Рієнцо, актора та тележурналіста[4]. Коли йому було два роки родина переїхала до Риму, де він і виріс. В кіно дебютував 1999 року в комедії «Вулиця янголів» Пупі Аваті. 2001 року виконав одну з ролей у фільмі «Святий Марадона» Марко Понті, за яку отримав премію Давид ді Донателло у категорії Найкращий актор другого плану, номінації у цій же категорії на премії Срібна стрічка та Золота хлопавка, а також звання найкращого актора на Міжнародному кінофестивалі у Мар-дель-Плата[5]. 2003 року з'явився в британсько-італійському детективному телефільмі «Мій будинок в Умбрії» за участю Меггі Сміт, Кріса Купера та Джанкарло Джанніні.
2005 року виступив як режисер та сценарист кінодрами «Кров. Смерті не існує», де також виконав одну з головних ролей. Фільм було удостоєно призу Grand Chameleon на Бруклінському кінофестивалі та номінації на премію Срібна стрічка у категорії Найкращий режисерський дебют. 2009 року виконав роль журналіста Джанкарло Сіані у біографічній драмі «Фортапаш», яка принесла йому номінації на премії Давид ді Донателло та Срібна стрічка у категорії Найкращий актор. 2017 року знявся в італійсько-українському фільмі «Ізі» Андреа Маньяні. 2019 року виконав головну роль в фільмі «Цей божевільний світ», створеному Марко Боччі на основі власного дебютного роману.
Дружиною актора була сценограф Марсела Моска. У пари народилися двоє дітей (у 2015 та 2019 роках)[6].
Ліберо Де Рієнцо помер 15 липня 2021 року в себе вдома у Римі в 44-річному віці від інфаркту, викликаного передозуванням наркотичних препаратів[7].
Фільмографія
ред.Рік | Українська назва | Оригінальна назва | Роль | |
---|---|---|---|---|
1998 | ф | Набагато легше — недостатньо | Più leggero non basta | Оскар |
1999 | ф | Вулиця янголів | La via degli angeli | Анджело |
2001 | ф | Моїй сестрі! | À ma soeur! | Фернандо |
2001 | ф | Святий Марадона | Santa Maradona | Бартоломео Ванцетті (Барт) |
2001 | ф | Бензин | Benzina | торговець наркотиками |
2002 | тф | Викрадений | Il sequestro Soffiantini | Карло Соффіантіні |
2003 | тф | Мій будинок в Умбрії | La mia casa in Umbria | доктор Інноченті |
2004 | ф | Шлях туди і назад | A/R: Andata+ritorno | Данте Кручіані |
2005 | ф | Кров. Смерті не існує | Sangre - La morte non esiste | Адріан |
2007 | ф | Насірія | Nassiryia: Per non dimenticare | Мауриціо Коста |
2007 | ф | Мілан—Палермо: Повернення | Milano-Palermo: Il retirno | Ліберо Проєтті |
2008 | ф | Альдо Моро, президент | Aldo Moro, Il presidente | Валеріо Моруччі |
2009 | ф | Фортапаш | Fortapàsc | Джанкарло Сіані |
2011 | ф | Всі на море | Tutti al mare | Нандо |
2011 | ф | Стережись! Крептоніт! | La kryptonite nella borsa | Сальваторе |
2013 | ф | Мила | Miele | Рокко |
2014 | ф | Захочу і зіскочу | Smetto quando voglio | Бартоломео Бонеллі |
2015 | ф | Я вбила Наполеона | Ho ucciso Napoleone | Б'яджо |
2015 | с | Команда швидкого реагування | Squadra mobile | Доменіко Гарланді |
2016 | ф | Підступи: Останній сюжет Пазоліні | La macchinazione | Антоніо |
2016 | ф | Крістіан і Палетта проти всіх | Cristian e Palletta contro tutti | Крістіан |
2017 | ф | Захочу і зіскочу: Майстерклас | Smetto quando voglio - Masterclass | Бартоломео Бонеллі |
2017 | ф | Ізі | Easy - Un viaggio facile facile | Філо |
2017 | ф | Захочу і зіскочу: Супергерої | Smetto quando voglio - Ad honorem | Бартоломео Бонеллі |
2017 | ф | Коли всі вдома | La casa di famiglia | Гіацинто |
2018 | ф | Відчайдушне життя | Una vita spericolata | інспектор Бартоломео Ванцетті |
2018 | ф | Залишимося друзями | Restiamo amici | Лео |
2019 | ф | Солодкий Рим | Dolceroma | Лелло |
2019 | ф | Два Папи | The Two Papes | Роберто |
2019 | ф | Цей божевільний світ | A Tor Bella Monaca non piove mai | Мауро |
2020 | ф | Почати з нуля | Cambio tutto | Оттавіо |
2020 | ф | Справа Понтані: Вбивство чемпіона | Il caso Pantani: L’omicidio di un campione | Джамбо |
2020 | ф | Фортуна | Fortuna | П'єтро |
2021 | ф | Нотатки сутенера | Appunti di un venditore di donne | Мілья |
2021 | ф | Кохання: Інструкція з розставання | Una relazione | Лука |
2022 | ф | Відпусти мене | Takeaway | Джонні |
Примітки
ред.- ↑ https://www.adnkronos.com/morto-lattore-libero-de-rienzo-aveva-44-anni_42uQFjvX3VC6cFLzZxqz9l
- ↑ https://www.ilmessaggero.it/persone/libero_de_rienzo_morto_attore_cosa_e_successo_ultime_notizie-6084547.html
- ↑ https://napoli.repubblica.it/cronaca/2021/07/16/news/morto_libero_de_rienzo-310541754/
- ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 16 липня 2021. Процитовано 16 липня 2021.
{{cite web}}
: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання) - ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 16 липня 2021. Процитовано 16 липня 2021.
{{cite web}}
: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання) - ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 16 липня 2021. Процитовано 16 липня 2021.
{{cite web}}
: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання) - ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 16 липня 2021. Процитовано 16 липня 2021.
{{cite web}}
: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
Посилання
ред.- Ліберо Де Рієнцо на сайті IMDb (англ.)