Люсьєн Бонапарт І
Люсьєн Бонапарт (Ім'я при народженні Лучано Буонапарт) (21 травня 1775 — 29 червня 1840) — французький політик і дипломат часів Французької революції та консулата . Він служив міністром внутрішніх справ з 1799 по 1800 рік і президентом Ради п'ятисот у 1799 році.
| Люсьєн Бонапарт | |
|---|---|
 | |
| Міністр внутрішніх справ | |
| 12 квітня 1798 — 26 грудня 1799 | |
| Попередник | П'єр-Симон Лаплас |
| Наступник | Жан-Антуан Шапталь |
| Президент Рада п'ятисот | |
| Попередник | Жан-П'єр Шазал |
| Наступник | Антуан Буле де ла Мерт |
| Народився | 21 травня 1775[1][2] Аяччо |
| Помер | 29 червня 1840[1][3][…] (65 років) Вітербо, Лаціо, Італія |
| Похований | Каніно |
| Відомий як | політик, дипломат, письменник, колекціонер |
| Країна | Франція |
| Батько | Карло Буонапарте[4] |
| Мати | Летиція Рамоліно[4] |
| У шлюбі з | Александріна де Блешам[4] і Christine Boyerd[4] |
| Діти | П'єр Наполеон Бонапарт, Letitia Christine Bonaparted[4], Шарль Люсьєн Бонапарт, Louis Lucien Bonaparted, Antoine Bonaparted, Joseph Lucien Bonaparted, Christine-Égypta Bonaparted[4], Charlotte Bonaparte Gabriellid[5], unnamed son Bonaparted[5], Victorie Gertrude Bonaparted[5], Jeanne Bonaparted[5], Paul Marie Bonaparted[5], Maria Alessandrina Bonaparted[5] і Constance Bonaparted[5] |
| Релігія | католицька церква |
| Нагороди |  |
 | |
 Медіафайли у Вікісховищі | |
Третій син Карло Бонапарта та його дружини Летиції Рамоліно, Люсьєн був молодшим братом Наполеона Бонапарта . Як президент Ради п'ятисот він був одним з учасників перевороту 18 брюмера, що привів Наполеона до влади у Франції.