Людовик де Креван

Людовик IV де Креван (фр. Louis de Crevant; 1628 — 30 серпня 1694) — військовий та державний діяч Французького королівства, маршал Франції, 1-й герцог д'Юм'єр.

Людовик де Креван
фр. Louis de Crevant
Народився	1628[…] Комп'єнь
Помер	30 серпня 1694(1694-08-30) Версаль
Країна	Франція
Знання мов	французька
Учасник	Тридцятирічна війна, Франко-іспанська війна (1635—1659)d, Деволюційна війна, Франко-голландська війна 1672—1678, War of the Reunionsd і Війна Аугсбурзької ліги
Титул	герцог
Посада	Grand Master of Artilleryd
Військове звання	маршал Франції і генерал
Батько	Louis III de Crévant d'Humières, Seigneur d'Argyd
Мати	Isabelle Phélypeauxd
У шлюбі з	Louise Antoinette de la Châtre, Comtesse de Nancayd
Діти	Anne Louise de Crévant d'Humièresd, Anne-Louise-Julie de Crévant d'Humièresd, Marie Thérèse de Crévant d'Humièresd і Marie Louise de Crevant d'Humièresd
Нагороди	маршал Франції
Медіафайли у Вікісховищі

Життєпис

Походив з аристократичної родини Креван з Турені. Син маркіза Людовика III де Кревана, губернатора Комп'єна, та Ізабелли Феліппо. Народився 1628 року. Здобув класичну освіту. 1646 року після відставки батька отримав посаду губернатора Комп'єна.

З початком Фронди у 1649 році залишився на боці королівського двору та кардинала Мазаріні. 1650 року отримав звання табірного маршала. У 1653 році брав участь в облогах фортець Музон, Сент-Мену, 1654 року — відзначився при обороні Аррасу, захопленні Ле-Кенуа, 1655 року — звитяжив при облогах фортець Ландресі, Конде-сюр-л'Еско, Сен-Гилен, Біч, Гомбур, Куртре, Ла Капель. Водночас оженився з фрейліною королеви. 1656 року стає генерал-лейтенантом. 1658 року брав участь у битві біля Дюн. В наступні місяці брав участь в облозі Дюнкерку, Берга, Фурне, Діксмюде, Оденарде та Іпру. Був призначений губернатором двох останніх міст.

1667 року брав участь в захопленні Дуе, Турне та Лілля, губернатором яких був до 1668 року. 1668 року стає губернатором Фландрії. Того ж року отримав звання маршала Франції.

1672 року з початком Голландської війни пішов у відставку через конфлікт з Генріхом де Тюренном. 1676 року повернувся до армії. Брав участь у кампанії під орудою маршала Франсуа-Анрі Монморансі-Люксембурга. На чолі війська зайняв Конде-сюр-л'Еско, Айр, форт Лінк. Потім спільно з Люксембург захопив Валанс'єн. 1677 року звитяжив у битві біля Касселя-Пане. Потім зайняв Сен-Гилен, а 1678 року — Гент.

1683 року брав участь у Війні за об'єднання, очоливши Фландрську армію. Зайняв спочатку Курте й Діксмюде, а потім зруйнував Оденарде. 1684 року призначено генерал-лейтенантом Пікардії. 1685 року стає великим магістром королівської артилерії. 1688 року стає кавалером орденів Святого Духу й Святого Михайла.

1688 року з початком Війни Аугсбурзької ліги. Очолив корпус, з яким захопив Дінан та Юї. За наказом короля повинен був діяти на Рейні, захищаючи підступити до Нідерландів. Втім того ж року в битві біля Валькура зазнав поразки від принца Георга Фрідріха Вальдекського.

1690 року надано титлу герцога. Також очолив війська у Фландрії. Своєю ставкою обрав Лис. Помер 1694 року.

Родина

Дружина — Луїза Антуанетта Тереза, донька Едме де ла Шартре, графа Нанкая.

Діти:

• Генріх-Луї (д/н—1684)
• Луї-Франсуа-Роджер (д/н—1679)
• Марія-Тереза (д/н—після 1677), дружина Жана де Гранда де Монморансі, принца Ізенгієна
• Марі-Луїза, ігуменя монастиря в Мучі
• Анна-Луїза-Джулі (1665—1748), дружина: 1) Людовика-Олександра, графа Вассе, відама Мена, 2) Людовика Шарля де Гауфора; 3) Людовика-Франсуа д'Омона, 2-го герцога д'Юм'єра

Джерела

• Popoff, Michel, Pinoteau, Hervé (1996). Armorial de l'ordre du Saint-Esprit. Le Léopard d'or. ISBN 2-86377-140-X
• Lynn, John (1996). The Wars of Louis XIV, 1667—1714 (Modern Wars In Perspective). Longman. ISBN 978-0582056299.