Людовик, герцог Бургундський

Людовик, герцог Бургундський (фр. Louis duc de Bourgogne; 16 серпня 1682(16820816) — 18 лютого 1712) — дофін Франції з 1711 року, син Людовика Великого Дофіна та Марії Анни Баварської, старший онук Людовика XIV.

Людовик, герцог Бургундський
фр. Louis de France
Народився 16 серпня 1682(1682-08-16)[1][2]
Версаль
Помер 18 лютого 1712(1712-02-18)[1][2][…] (29 років)
Марлі-ле-Руа або Версаль[4]
·кір
Поховання Абатство Сен-Дені
Країна  Франція
Діяльність політик
Галузь політика[4]
Знання мов французька[5]
Роки активності 1702[6]1712[6]
Суспільний стан шляхтич[d][4]
Титул герцог
Конфесія католицтво
Рід Французькі Бурбониd
Батько Людовик Великий Дофін[7]
Мати Марія Анна Вікторія Баварська[7]
Родичі Людовик XIV
Брати, сестри Філіп V і Charles of France, Duke of Berryd
У шлюбі з Марія-Аделаїда Савойська[7]
Діти Людовик XV[7], Louis, Dauphin of France, Duke of Brittanyd[3] і Louis, Duke of Brittanyd[3]
Автограф
Нагороди
кавалер ордена Святого Духа лицар ордена святого Михайла

Народження та становлення ред.

Народився 1682 року та отримав виховання в дусі католицького благочестя останніх років правління Людовика XIV. З 1702 року дід увів герцога Бургундського до складу Державної ради (до цього часу його молодший брат Філіп уже став королем Іспанії Філіпом V).

На принца впливала придворна «благочестива партія» (dévots), і він сам незабаром завів власне угруповання, до якого входили його вчитель Фенелон, герцоги де Бовіє та де Шеврез, а також Луї де Сен-Сімон (відомий мемуарист). Гурток підтримував ідею «освіченого абсолютизму» і дворянської олігархії з великою кількістю консультативних аристократичних «порад», одночасно обмежують свавілля короля і відтісняє від керма влади буржуазію. Передчасна смерть герцога Бургундського завадила планам його гуртка здійснитися, проте деяким схожим тенденціям паралельно з його думками пішли регент — Філіп II Орлеанський і його наступники.

У час регентства недовгий час проіснувала полісінодія, система колективного керівництва, а протягом 1715—1789 року буржуазія систематично обмежувалася в правах займати державні посади (на відміну від помірного демократизму, властивого в цьому відношенні Людовику XIV).

Шлюб ред.

 
Весілля Луї та Марі-Аделаїди

У віці 15 років Людовик одружився зі своєю другою двоюрідною сестрою, принцесою Марією-Аделаїдою Савойською, донькою Віктора-Амадея II, герцога Савойського та Анни Марії д'Орлеан. Цей союз став частиною Туринського договору, який завершив франко-савойські конфлікти під час дев'ятирічної війни. Весілля відбулося 7 грудня 1697 року у Версальському палаці.

Смерть ред.

Після смерті батька в 1711 році герцог Бургундський став спадкоємцем престолу і дофіном, проте вже в лютому 1712 помер разом зі своєю дружиною Марією-Аделаїдою Савойською від епідемії кору. Ця хвороба через місяць забрала також і їх старшого сина, 5-річного герцога Бретонського. Найменша дворічна дитина, герцог Анжуйський, вижив і після смерті прадіда став у 1715 році королем Людовиком XV.

Примітки ред.

Генеалогія ред.

Посилання ред.