Людина, що була Четвергом

**Людина, що була Четвергом**
Людина, що була Четвергом
The Man Who Was Thursday
Жанр	філософський роман, фантастика, трилер
Форма	роман
Автор	Гілберт Кіт Честертон
Мова	англійська
Опубліковано	1908
Країна	Велика Британія
Видавництво	J. W. Arrowsmith Ltd
У «Гутенберзі»	1695

«Людина, що була Четвергом» (англ. The Man Who Was Thursday) — філософсько-фантастичний роман британського письменника Гілберта Кіта Честертона, який за власним твердженням, написав цю книгу як незвичайне підтвердження того, що добро і право є основа кожного куточка світу.

Сюжет

Гебріел Сайм, колишній поет і фолософ, завербований до Скотленд-Ярду до секретного корпусу поліції, що бореться проти анархізму. На вечірці він знайомиться з поетом-анархістом Люциану Грегорі і сперечається з ним про призначення поезії. Грегорі стверджує, що поезія є знаряддя революції. Сайм заперечує, наполягаючи, що суть поезії — не революція, а закон. Сайм не вірить в те, що Грегорі серйозний в своїх анархістських переконаннях. Роздратований Грегорі, бажаючи довести йому протилежне, таємно приводить його до підпільного притулку угруповання «динамітників». Там плануються вибори одного з семи членів Центральної Європейської Ради анархістів. Грегорі розповідає, що імена членів Ради приховуються — їм даються прізвиська за назвами днів тижня. Ватажком Ради є хтось, що називає себе Неділею, а обирати анархісти збираються Четверга, оскільки попередній раптово помер, отруївшись.

Грегорі сподівається стати Четвергом, але його промова на виборах не здобуває схвалення. Причиною цьому опосередковано стало бажання Грегорі переконати Сайма в тому, що анархісти нешкідливі, оскільки останній відкрив Грегорі, що він агент поліції (проте Грегорі дав клятву зберігати цю таємницю). Сайм задля проникнення до керівництва анархістського угруповання вимовляє блискучу промову, і його обирають до Ради.

У Раді Сайм бачить шістьох моторошних, на його думку, осіб, з яких найстрашніший — загадковий велетень Неділя. Рада планує вибух у Парижі, де проходить зустріч російського царя і французького президента. Однак у міру того, як призначений для замаху день наближається, Сайм поступово з'ясовує, що насправді всі члени Ради, крім Неділі, — такі ж, як він, агенти поліції, кожен з яких, як і Сайм, вважає інших справжніми анархістами.

Об'єднавши сили, сищики намагаються випитати у Неділі, хто він взагалі такий і навіщо він зібрав їх до Ради. Це їм не цілком вдається: вони лише усвідомлюють, що Неділя теж не анархіст, а служить добру і правосуддю, як і вони самі.

До колишньої Ради анархістів приходить справжній анархіст — Люциан Грегорі. Він дорікає членам Ради в тому, що вони панують, перебуваючи в безпеці, і не знають страждань. Але Сайм відкидає його нападки, розповівши про ті страждання, які сищики випробували, коли кожен з них вважав себе самотнім серед злочинців. Тоді ж він розуміє, що Неділя спеціально провів їх через страждання, щоб вони могли спростувати звинувачення зла в тому, що ніколи не страждали.

Сайм запитує в Неділі, чи страждав той коли-небудь. Неділя повторює фразу, сказану Ісусом Христом апостолу Якову: «Чи можете ви пити чашу, яку Я п'ю?». Сайм несподівано непритомніє, а, прокинувшись, виявляє, що гуляє в парку і мирно розмовляє з Грегорі.

Постановки

5 вересня 1938 року «Театр Меркурія в ефірі» презентував скорочений радиовиставу, написану Орсоном Веллсом;
1986 року ВВС випустило 4-серійну радіовиставу;
2005, 2008, 2016 і 2020 роках ВВС транслювала роман, прочитаний Джеффрі Палмером, у вигляді 13 півгодинних частин.
2016 року за романом вийшов угорський фільм Балаша Юста.

Джерела

Clute, John; John Grant (1997). The Encyclopedia of Fantasy. New York: St. Martin's Press. p. 181. ISBN 0-88184-708-9.
Book Review: The Man Who Was Thursday — By G.K. Chesterton