Гілберт Кіт Честертон

англійський християнський мислитель, журналіст і письменник

Ґі́лберт Кіт Че́стертон (англ. Gilbert Keith Chesterton; 29 травня 187414 червня 1936) — англійський письменник, філософ і публіцист. Автор фантастичної та детективної прози, а також поезій, п'єс, біографій, творів з християнської апологетики; літературний та мистецький критик.

Ґілберт-Кіт Честертон
Gilbert Keith Chesterton
Gilbert Keith Chesterton2.jpg
Народився 29 травня 1874(1874-05-29)
Кенсінгтон, Лондон, Англія, Велика Британія
Помер 14 червня 1936(1936-06-14) (62 роки)
Біконсфілд, Англія, Велика Британія
·серцева недостатність
Поховання Бакінгемшир
Громадянство Велика Британія Велика Британія
Національність англійці
Діяльність Прозаїк, поет, драматург, есеїст, журналіст, публіцист
Alma mater Університетський коледж Лондона, Школа образотворчого мистецтва Слейдаd, Школа святого Павлаd[1] і Colet Courtd[1]
Мова творів англійська[2]
Роки активності 1890—1936
Жанр Християнська апологетика, фентезі, детектив
Magnum opus The Club of Queer Tradesd, The Man Who Was Thursdayd, Orthodoxyd і The Everlasting Mand
Конфесія Римо-католицька церква, католицтво і англіканство
Родичі A. K. Chestertond
Брати, сестри Cecil Chestertond[1]
У шлюбі з Frances Chestertond[1]
Автограф GK Chesterson signature.svg
Нагороди
Командор із зіркою ордена Святого Григорія Великого
Сайт: chesterton.org

CMNS: Гілберт Кіт Честертон у Вікісховищі
Q:  Висловлювання у Вікіцитатах

БіографіяРедагувати

Честертон народився 29 травня 1874 р. в Лондоні в родині житлового агента Едварда Честертона. Ґілберт був старшою дитиною: мав молодшого брата Сесіла і сестру Беатріс, що померла в ранньому дитинстві. Початкову освіту Ґілберт здобув у школі Св. Павла, після чого вступив до художньої школи Слейда; також відвідував лекції з літератури в Університетському коледжі Лондона.

Ще під час навчання у Слейді Честертон написав кілька рецензій для щомісячного видання «The Bookman», а у 1896 році покинув коледж, аби працювати у видавничій справі. Спершу був редактором у видавництвах «Redway» та «T. Fisher Unwin»; на цей період припадає також початок його кар'єри як журналіста й літературного критика. У 1899 р. Честертон почав писати для газети «The Speaker», з 1902 – для Daily News, з 1905 і решту життя веде колонку в The Illustrated London News. Стає відомим під час Другої англо-бурської війни завдяки своїм статтям на соціальну тематику. 1901 р. виходить друком перша збірка його есеїв «Захисник».

Деякий час Честертон цікавився ідеями соціалізму, але швидко розчарувався в русі і перестав ідентифікувати себе з ним. У 1900 р. відбулося знайомство Честертона з письменником та істориком Гілером Беллоком; двоє авторів стали друзями і згодом розробили теорію дистрибутизму – системи-альтернативи і соціалізму, і капіталізму.

У 1901 Честертон одружився з Френсіс Блоґ, з якою прожив до кінця життя. І дружина, і Гілер Беллок вплинули на світогляд письменника, наблизивши його до християнства. Раніше, під час навчання в Слейді, Честертон пережив період захоплення окультизмом[3], але відкинув його після знайомства з Френсіс. 1903 р. під час дискусії з редактором журналу «The Clarion» Робертом Блетчфордом (з приводу його антирелігійної праці «Бог і мій ближній») Честертон вперше відкрито називає себе християнином. У 1909 р. виходить друком «Ортодоксія» – перша теологічна праця Честертона, де викладені основи його християнської філософії.

Цікавість і хист Честертона до мистецтва проявилися доволі рано. Він хотів стати митцем, і його літературна творчість свідчить про неабиякий талант автора втілювати абстрактні ідеї в конкретних і впізнаваних образах. Навіть його белетристиці притаманна притчевість.

Честертон був великою людиною, його зріст становив 193 сантиметри і важив він близько 130 кілограмів. Честертон часто жартував зі своїх габаритів:

  Під час Першої світової війни дівчина в Лондоні запитала його, чому він не на фронті; Честертон відповів: «Якщо ви обійдете навколо мене, то побачите, що я там».[4]  

В іншому випадку він розмовляв зі своїм другом Бернардом Шоу.

  «Якщо хтось подивиться на тебе, то подумає, що в Англії був голод.» Шоу відповів: «А якщо подивляться на тебе, то подумають, що ти його влаштував».  

Одного разу при дуже сильному шумі Сер Пелем Ґренвіль Вудгауз сказав:

  «Неначе Честертон упав на бляшаний лист». [5]  

Честертон часто забував, куди повинен був піти, пропускав свої поїзди. Кілька разів він писав дружині телеграми на кшталт: «Я на Маркет Гарборо. Де я маю бути?», на що та відповідала: «Вдома». Завдяки цим випадкам, а також незґрабності Честертона в дитинстві, дехто вважає, що у нього була диспраксія розвитку[6].

Честертон був частим учасником публічних дебатів, зокрема з Бернардом Шоу, Гербертом Велсом, Бертраном Расселом, Кларенсом Дарроу. Колись на запрошення Джеймса Баррі він разом із Бернардом Шоу взяв участь у зйомках фільму про ковбоїв[7], який, втім, ніколи не з'явився у прокаті.

З початком Першої світової війни здоров'я письменника погіршилося. 1914-1915 рр. він пережив тяжку хворобу і деякий час перебував у комі. Після одужання Честертон разом із дружиною відвідав Єрусалим і Рим, 1921 р. – Сполучені Штати. 1922 р. відбулося останнє велике зрушення в світогляді письменника – він перейшов з англіканства в католицизм. Наприкінці життя був висвячений в лицарі папського Ордену св. Григорія Великого.

Честертон помер 14 червня 1936 р. в Біконсфілді (графство Бакінгемшир). Проповідь на панахиді у Вестмінстерському соборі прочитав друг письменника Рональд Нокс. Похований Честертон на Біконсфілдському католицькому цвинтарі.

У 2009[8], 2013[9] та 2018[10] рр. були спроби беатифікації письменника з ініціативи британської Честертонівської спільноти та нортгемптонського єпископа Пітера Дойла.

ТворчістьРедагувати

 
Гілберт Честертон

Доробок Честертона становить близько 80 книжок. Також він є автором кількох сотень віршів, 200 оповідань, 4000 есеїв та п'єси «Магія» (1913). Першими художніми публікаціями письменника були поетичні збірки «Сивобороді розважаються» (1900) та «Дикий лицар» (1901); іншим значущим поетичним твором є «Балада про Білого коня» (1911).

Честертон широко відомий завдяки циклам детективних оповідань про патера Брауна та Горна Фішера. Його теологічні трактати «Ортодоксія» та «Вічна людина» справили вплив, зокрема, на Дж. Р. Р. Толкіна та К. С. Льюїса[11].

РоманиРедагувати

БіографіїРедагувати

Збірки есеївРедагувати

  • «Захисник» (The Defendant, 1901)
  • «Єретики» (Heretics, 1905)
  • «Що не так зі світом» (What's Wrong with the World, 1910)
  • «Ось це» (The Thing, 1929)

Філософські трактатиРедагувати

  • «Ортодоксія» (Orthodoxy, 1908)
  • «Вічна Людина» (The Everlasting Man, 1925) [2]
  • «Контури здорового глузду» (The Outline of Sanity, 1926)

Українські перекладиРедагувати

  • «Хрест із сапфірами. Детективні історії отця Бравна» (пер. О. Мандрика, 2009, видавництво «Свічадо»)
  • «Небесна стріла. Детективні історії отця Бравна» (пер. О. Мандрика, 2010, видавництво «Свічадо»)
  • «Таємниці аристократів» (пер. О. Мандрика, 2010, видавництво «Свічадо», 2010)
  • «Дзеркало судді» (пер. О. Мандрика, 2011, видавництво «Свічадо»)
  • «Святий Франциск Асизький» (2018, видавництво «Свічадо»)
  • «Ортодоксія» (2019, видавництво «Свічадо»)|date=липень 2019 |bot=InternetArchiveBot }}
  • «Смиренність отця Брауна : збірка оповідань» (2019, видавництво «Знання 2015. — 271 с. — (English Library). — Пер. з англ. Андрія Пехника та Олега Шалати.

ПосиланняРедагувати

  • Честертон, Ґілберт Кійт // Зарубіжні письменники. Енциклопедичний довідник : у 2 т. / за ред. Н. Михальської та Б. Щавурського. — Тернопіль : Богдан, 2006. — Т. 2. — С. 746-748. — ISBN 966-692-744-6
  • Честертон // Універсальний словник-енциклопедія. — 4-те вид. — К. : Тека, 2006.
  • Ward M. Gilbert Keith Chesterton. — London : Sheed & Ward, 1943.

ПриміткиРедагувати

  1. а б в г Oxford Dictionary of National Biography / C. MatthewOxford: OUP, 2004.
  2. а б Bibliothèque nationale de France Ідентифікатор BNF: платформа відкритих даних — 2011.
  3. G.K. Chesterton - Autobiography. gutenberg.net.au. Процитовано 2020-03-24. 
  4. А.Н. Вілсон,Ілер Беллок, Penguin Books. 1984.
  5. П. Ґ. Вудгауз, «Світ містера Маллінера»
  6. Вікторія Біггс, «Замкнений у хаосі» (2005). Глава I. Джессіка Кінґслі
  7. Как читать Честертона • Arzamas. Arzamas (ru-ru). Процитовано 2020-03-24. 
  8. ZENIT - "Blessed" G.K. Chesterton?. web.archive.org. 2010-06-15. Процитовано 2020-03-24. 
  9. Rigby, Nic (2013-09-05). Should G K Chesterton be a saint?. BBC News (en-GB). Процитовано 2020-03-24. 
  10. St. Gilbert? In Coming Weeks, the Fate of G.K. Chesterton Will Be Known. National Catholic Register. Процитовано 2020-03-24. 
  11. Milbank, Alison (2008). Chesterton and Tolkien as Theologians. The Fantasy of the Real. London: T&T Clark. с. X. ISBN 9780567390417.