Людвік Клосс
Людвік Клосс (пол. Ludwik Kloss; 24 серпня 1845, Тернопіль — 17 березня 1902, Давос) — польський римо-католицький священик, доктор богослов'я, звичайний професор пастирського богослов'я богословського факультету Львівського університету, ректор Львівського університету в 1884—1885 академічному році, таємний шамбелян папського трону.
| Людвік Клосс | |
|---|---|
| Ludwik Kloss | |
| Основні відомості | |
| Народження |
24 серпня 1845 м. Тернопіль |
| Країна: |
 Австро-Угорщина |
| Альма-матер: | Львівський університет |
| Заклад: | Львівський університет |
| Конфесія: | Римо-католицька церква |
| Смерть: | 17 березня 1902 (56 років) |
| с. Давос, Швейцарія | |
| Праці й досягнення | |
| Рід діяльності: | священик |
| Основні інтереси: | пастирське богослов'я |
| Звання: | професор |
| Ступінь: | доктор богослов'я |
| Титул: | Ректор Львівського університету (1884—1885 |
| Нагороди: |
 |
Життєпис ред.
Народився 24 серпня 1845 року в Тернополі. Початкову освіту здобував у Бережанах, Тернополі та Львові. Закінчив богословський факультет Львівського університету, здобувши ступінь доктора богослов'я. У 1867 році отримав священичі свячення і призначення до Коломиї на посаду вікарія. Згодом служив вікарієм у Львові в костелі св. Мартина, одночасно виконував обов'язки префекта в Малій семінарії. 1872 року звільнений з посади вікарія й іменований на заступника катехита в реальній школі у Львові, а в 1873 році після складення екзамену став дійсним катехитом у гімназії ім. Франца Йосифа у Львові[1].
8 липня 1874 року декретом Львівського митрополичого ординаріату латинського обряду номінований ректором Малої семінарії. У листопаді 1874 року став провізоричним доцентом пасторального богослов'я, в липні 1875 року — приватним доцентом. Від 6 травня 1876 року — надзвичайний професор, а від 25 травня 1880 року — звичайний професор. У 1884—1885 академічному році був ректором Львівського університету, крім того чотири рази професори богословського факультету обирали його деканом (1887/1888, 1892/1893, 1898/1899, 1899/1900). Здійснив паломництво до Святої Землі[2]. Завершив викладацьку кар'єру 13 лютого 1902 року.
Помер 17 березня 1902 року в Давос-Плац[3] (частина с. Давос у Швейцарії).
Нагороди і відзнаки ред.
- Почесний канонік Львівської митрополичої капітули латинського обряду[3],
- Відзначений роккетом і мантелеттою (22 січня 1883)[2],
- Папський почесний хрест (30 листопада 1888)[2],
- Кавалер Ордена Гробу Господнього (3 лютого 1891)[2],
- Таємний шамбелян Папського трону (21 березня 1891)[2].
Примітки ред.
- ↑ Stanisław Starzyński. Historya Uniwersytetu Lwowskiego. Cz. 2: 1869—1894… — S. 183.
- ↑ а б в г д Stanisław Starzyński. Historya Uniwersytetu Lwowskiego. Cz. 2: 1869—1894… — S. 184.
- ↑ а б Wiktor Hahn. Kronika Uniwersytetu Lwowskiego 1898/1899—1909/1910 [Архівовано 21 вересня 2016 у Wayback Machine.]. — Lwów 1912. — S. 104.
Джерела ред.
- Stanisław Starzyński. Historya Uniwersytetu Lwowskiego. Cz. 2: 1869—1894. — Lwów 1894. — 442 s. (пол.)
- Wydział teologiczny Uniwersytetu Jana Kazimierza we Lwowie 1918—1933. — Lwów 1934. — 160 s. (пол.)