Льодовиковий язик

Льодовиковий язик (англ. Glacial lobe) — частина долинного льодовика, що лежить нижче снігової лінії, в області абляції. Тут відбувається зменшення льодової маси внаслідок танення. Льодовикові язики займають вузькі гірські долини — троги. Можуть сягати довжини десятків км: Льодовик Хаббарда (Аляска) — 145 км (завширшки 16 км), льодовик Сіачен (Каракорум) — 75 км.

На покривних льодовиках — найбільш видовжена частина, від центру зледеніння до периферії низовинними формами рельєфу (Дніпровський, Донський язик льодовика середнього плейстоцену). В сучасній Арктиці та Антарктиці крайові частини льодовика виходять в море на декілька десятків км — вивідні льодовики. Їх закінчення плавають на поверхні води (занурюючись на 1/9 власного об'єму) і постачають айсберги до Світового океану.

Література

1. (рос.) Геологический словарь: в 2-х томах. / Под редакцией К. Н. Паффенгольца и др. — М.: Недра, 1978.