Відкрити головне меню

Луїза Саксен-Гота-Альтенбурзька (нім. Luise von Sachsen-Gotha-Altenburg), повне ім'я Луїза Пауліна Шарлотта Фредеріка Августа Саксен-Гота-Альтенбурзька (нім. Prinzessin Luise Pauline Charlotte Friederike Auguste von Sachsen-Gotha-Altenburg), (нар. 21 грудня 1800 — пом. 30 серпня 1831) — донька герцога Саксен-Гота-Альтенбургу Еміля Августа та принцеси Луїзи Шарлотти Мекленбург-Шверінської, дружина герцога Саксен-Кобург-Заальфельдського Ернста III, матір принца-консорта Великої Британії Альберта.

Луїза Саксен-Гота-Альтенбурзька
Luise von Sachsen-Gotha-Altenburg
Luise of Saxe-Gotha-Altenburg.jpg
4-а герцогиня Саксен-Кобург-Заальфельда
Початок правління: 1817
Кінець правління: 1825
Попередник: Августа Ройсс-Еберсдорф
Наступник:не було
Дата народження: 21 грудня 1800(1800-12-21)
Місце народження:Замок Фріденштайн, Гота, Саксен-Гота-Альтенбург
Дата смерті:30 серпня 1831(1831-08-30) (30 років)
Місце смерті:Париж, Королівство Франція
Дружина:1) Ернст III
2) Александр фон Гайнштайн
Діти:Ернст, Альберт
Династія:Саксен-Кобург-Готська
Батько:Август Саксен-Гота-Альтенбурзький
Мати:Луїза Шарлотта Мекленбург-Шверінська

Зміст

БіографіяРедагувати

Луїза народилась о 12.45 21 грудня 1800 року у замку Фріденштайн в Готі, офіційній резиденції правителів герцогства Саксен-Гота-Альтенбург. Вона була єдиною дитиною кронпринца Еміля Августа та його першої дружини Луїзи Шарлотти Мекленбург-Шверінської. За два тижні після пологів матір померла. Батько у 1802 оженився вдруге із Кароліною Гессен-Кассельською. 1804-го він став правителем країни.

Дівчинка виросла при дворі у Готі. Її релігійною освітою займався відомий богослов Фрідріх Людвіг Андреас Регель. Навчання тривало до конфірмації принцеси, що пройшла 26 серпня 1816 року.[1]

Описували Луїзу як молоду, красиву та розумну дівчину.[2] 20 грудня 1816 відбулися її заручини з герцогом Саксен-Кобург-Заальфельдським Ернстом III. 31 липня 1817 у замку Фріденштайн пройшла церемонія пошлюблення. Нареченій було 16 років, нареченому — 33. У подружжя народилося двоє синів:

 
Луїза із синами у 1823. Портрет Людвіга Дьолля

У 1822 помер батько Луїзи, передавши керування Саксен-Альтенбургом молодшому брату Фрідріху.

Герцогиня із дітьми віддавала перевагу перебуванню у замку Розенау в чотирьох милях від Кобурга, який вважала більш зручним, ніж офіційну резиденцію Еренбург. Її шлюб, укладений з політичних мотивів, не був щасливим. І вона, і Ернст мали позашлюбні зв'язки.

У 1824 подружжя остаточно роз'їхалося. 2 вересня герцогиня залишила Кобург. Новим місцем проживання стало містечко Санкт-Вендель у князівстві Ліхтенберг, що був ексклавом Саксен-Кобург-Заальфельда. Луїзі заборонили бачитися з дітьми та навіть мати їх портрети. Тим не менш, за нею до Санкт-Веделя виїхав барон Александр фон Ганштайн, із яким її пов'язували романтичні стосунки.

Тривав процес розірвання шлюбу, коли прийшла звістка про смерть бездітного герцога Саксен-Гота-Альтенбургу Фрідріха IV, дядька Луїзи. Герцогиня, в угоді про поділ власності, відмовилася від усіх претензій на батьківську країну, окрім права володіння замком Альтенбург. За рішенням короля Саксонії Фрідріха Августа I, що виступив третейським суддею в питанні спадкоємництва, Саксен-Гота-Альтенбург мав бути знову розділений. Альтенбург відходив герцогу Саксен-Хільдбурґхаузенському, Гота — Ернсту Заальфельдському. Але 31 березня 1826 року було оформлене офіційне розлучення його із Луїзою, тож інші представники ернестинської династії протестували проти отримання Ернстом Готи. Лише у листопаді 1826 була укладена компромісна угода, за якою Заальфельд передавався герцогству Саксен-Мейнінген, а, натомість, від герцогства Саксен-Альтенбург отримував Готу. В результаті, була створена нова держава Саксен-Кобург-Гота.

Луїза 18 жовтня 1826 взяла у Санкт-Веделі таємний шлюб із Александром фон Ганштайном. Новий герцог Саксен-Альтенбургу, Фрідріх, дарував Александру титул графа Пьольцига та Баєрсдорфа, що був створений за назвами маєтків Луїзи. Подружжя провело у Санкт-Веделі кілька щасливих років. Герцогиня брала участь у суспільному житті, народ поважав її, називаючи Landesmutter, матір'ю країни. Смутку Луїзі додавала тільки заборона бачити синів.

Стан її здоров'я ставав все гіршим. 16 лютого 1831 подружжя виїхало до Парижу, щоб Луїза мала змогу отримати необхідну допомогу. Лікарі констатували рак. За півроку вона померла у Парижі. Поховали Луїзу у сільській церкві Пефеффельбаху. 1846 її тіло було перенесено до герцогської усипальниці у кірсі Моріца в Кобургу, а у 1860 — знайшло останній притулок у новозбудованому герцогському мавзолеї на цвинтарі Глокенберг.

1840 року її син Альберт узяв за дружину британську королеву Вікторію і став родоначальником нової династії на британському престолі, що, змінивши назву на Віндзорську, і дотепер править країною. Королева Єлизавета є праправнучкою принца Альберта і прапраправнучкою Луїзи Саксен-Гота-Альтенбурзької.

ГенеалогіяРедагувати

Фрідріх III
 
 
Луїза Доротея Саксен-Мейнінгенська
 
 
Антон Ульріх
 
 
Шарлотта Амалія Гессен-Філіпстальська
 
 
Людвіг Мекленбург-Шверінський
 
 
Шарлотта Саксен-Кобург-Заальфельдська
 
 
Йоганн Август Саксен-Гота-Альтенбурзький
 
 
Луїза Ройсс цу Кьостриць
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Ернст II
 
 
 
 
 
 
Шарлотта Саксен-Мейнінгенська
 
 
 
 
 
 
Фрідріх Франц I
 
 
 
 
 
 
Луїза Саксен-Готська
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Еміль Август
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Луїза Шарлотта Мекленбург-Шверінська
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Луїза
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

ПриміткиРедагувати

  1. Mitteldeutsche Familienkunde, Heft 1/1985, Seite 22
  2. Weintraub, Stanley (1997). Uncrowned King: The Life of Prince Albert. London: John Murray Inc. ISBN 0-7195-5756-9.

ЛітератураРедагувати

  • Rosemarie Barthel: Prinzessin Luise von Sachsen-Gotha-Altenburg. Stamm-Mutter des englischen Königshauses, Quelleninventar mit ausgewählten Dokumenten des ThStA Gotha, in: Schriften des Thüringischen Staatsarchivs Gotha, 2009, ISSN 1612-0582
  • Hans-Joachim Netzer: Albert von Sachsen-Coburg und Gotha. Beck, München 1988, ISBN 3-406-33000-2
  • Albert Schumann: Luise. In: Allgemeine Deutsche Biographie (ADB). Band 19, Duncker & Humblot, Leipzig 1884, S. 630 f.
  • Josef Dreesen, Gerhard Schnur: Herzogin Luise von Sachsen-Coburg-Saalfeld: Ein Porträt, St. Wendel 2006

ПосиланняРедагувати