Вікіпедія

Луїза Леонард

Луїза Леонард (англ. Louise Leonard), також Рексі Леонард (англ. Wrexie Leonard, 15 вересня 1867(18670915) — 9 листопада 1937), — американський астроном, одна з перших жінок — професійних астрономів. У 1895—1916 роках працювала у Ловеллівській обсерваторії, особистий секретар і коханка Персіваля Лоуелла.

Луїза Леонард
Народилася 15 вересня 1867(1867-09-15)
Трой, Бредфорд, Пенсільванія, США
Померла 9 листопада 1937(1937-11-09) (70 років)
Roxbury[d], Бостон, США
Країна  США
Діяльність астроном

Біографія ред.

Луїза Леонард народилася у місті Трой, штат Пенсільванія, але пізніше переїхала до Бостона[1]; про її ранні роки практично нічого не відомо. У 1894 році вона відвідала Ловеллівську обсерваторію, а наступного року її найняли особистим секретарем у бостонський офіс Персіваля Лоуелла. Практично відразу її залучили до робіт з пошуку пустельних місць з придатним для спостережень Марса астрокліматом, разом з Лоуеллом у 1895 році вона здійснила поїздку до Франції й Алжиру, у 1897 році — у Мексику. Вона отримала допуск і до телескопічних спостережень, хоча є версія, що її фотографія біля 24-дюймового рефрактора є постановочною[2]. Проте вона активно займалася астрономічними спостереженнями, в архіві обсерваторії збереглися її замальовки не лише Марса, а й Меркурія з Юпітером — чи не за сто років до того, як жінки почали активно працювати у спостережній астрономії. У 1904 році Луїзу Леонард прийняли до лав Французького астрономічного товариства. Її замальовки Марса опублікували у журналі «Popular Astronomy» (Vol. XV, No. 7, 1907)[3].

Луїза Леонард мала тривалий любовний зв'язок з Персівалем Лоуеллом, у резиденції власника обсерваторії у Флегстаффі вона мала власну кімнату. Секретарські обов'язки плавно переходили і до побутових, зокрема вона не лише займалася кореспонденцією та розрахунками зі спостережень, правила рукопису книг, а й замовляла сигари, а також займалася садівництвом[4][5]. Де-факто вона була його дружиною, але, за словами Вільяма Лоуелла Патнема — внучатого племінника, — «у соціальному колі Лоуелла не одружилися з секретарками»[6]. Після одруження Лоуелла з Констанс Севідж Кейт в 1908 році, Рексі зберегла колишній статус, не переривалися і відносини з Персівалем. 12 листопада 1916 року Лоуелл раптово помер від інсульту, після чого на вимогу вдови Луїза Леонард негайно була звільнена і більше ніколи не працювала у галузі астрономії[3].

Біографія Луїзи Леонард після 1916 року також маловідома. У 1921 році на основі свого листування з Лоуеллом вона опублікувала книгу «Персіваль Лоуелл: Підсумки» (1921)[7], яку Девід Долан схарактеризував як «агіографічну»[8]. До біржового краху 1929 року вона була зайнята у сфері нерухомості, останні роки життя провела у будинку для людей похилого віку у Роксбері (Массачусетс). Матеріально її підтримував брат Персіваля — президент Гарвардського університету Еббот Лоуелл, але в опублікованій ним у 1935 році біографії брата про Луїзу немає жодного слова. За зауваженням Жан Міллсапс вона набагато випередила свій час і була забута. Деякі біографічні матеріали про Леонард були підняті у публікації Дж. Голліса у 1992 році[9]. Міллсапс у 2013 році опублікувала роман «Венера на Марсі», головна героїня якої, Лу, набула деяких рис характеру та деталей біографії Луїзи Леонард[10][11].

Кратер на Венері діаметром 30 км (координати: 73 ° 8 'широти і 185 ° 2' довготи) назвали на честь Луїзи Леонард[12].

Примітки ред.

  1. ↑ Putnam, William Lowell. The Explorers of Mars Hill. Light Technology Publishing, 1994.
  2. ↑ Millsapps, 2008, с. 6.
  3. ↑ а б Millsapps, 2008, с. 7.
  4. ↑ Strauss, 2001, с. 41—43.
  5. ↑ Wrexie and Percy. WordPress.com. 31 січня 2011. Архів оригіналу за 27 серпня 2017. Процитовано 16 травня 2017.
  6. ↑ William Lowell Putnam and others. Ch. 5. Constance vs Wrexie // The Explorers of Mars Hill. — Light Technology Publishing, 1994. — ISBN 1622336798.
  7. ↑ Leonard, 1921.
  8. ↑ Dolan, 1992, с. 34.
  9. ↑ Millsapps, 2008, с. 6—7.
  10. ↑ Venus on Mars. Wrexie, Ada, let’s celebrate!. WordPress.com. 24 березня 2010. Архів оригіналу за 15 вересня 2017. Процитовано 16 травня 2017.
  11. ↑ Jan Millsapps. Venus on Mars: a novel. — Jaded Ibis Press, 2013. — 324 p. — ISBN 978-1937543433.
  12. ↑ Leonard. Venus Crater Database, by Name. Lunar and Planetary Institute. Архів оригіналу за 6 квітня 2016. Процитовано 23 травня 2017.

Література ред.

  • Dolan D. S. Percival Lowell: the sage as astronomer : Doctor of Philosophy thesis. — University of Wollongong, 1992. — 392 p.
  • Leonard L. Percival Lowell : an afterglow. — Boston : Richard G. Badger, 1921. — 212 p.
  • Millsapps J. Wrexie Louise Leonard: Take a Letter, Take a Look. — The Lowell Observer. — 2008. — No. 80. — P. 6—7. — ISSN 1054-0059.
  • Strauss D. Percival Lowell: The Culture and Science of a Boston Brahmin. — Cambridge (Mass.) : Harvard University Press, 2001. — 352 p. — ISBN 978-0674002913..

Посилання ред.

Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Луїза_Леонард&oldid=42115575