Луїджі Коменчіні
Луї́джі Коменчі́ні (італ. Luigi Comencini; 8 червня 1916 — 6 квітня 2007) — кінорежисер, один з батьків італійського неореалізму.
| Луїджі Коменчіні | |
|---|---|
італ. Luigi Comencini  | |
 | |
| Народився | 8 червня 1916[2][3][…] Сало, Провінція Брешія, Ломбардія, Королівство Італія |
| Помер | 6 квітня 2007[1][2][…] (90 років) Рим, Італія[3] ·хвороба Паркінсона |
| Поховання | цвинтар Фламініо |
| Країна |  Італія_crowned.svg){kind=small} Королівство Італія |
| Діяльність | кінорежисер, сценарист, режисер |
| Alma mater | Міланський технічний університет |
| Знання мов | німецька і італійська[2][5] |
| Роки активності | з 1937 |
| Жанр | Комедія по-італійськи |
| Родичі | Giulio Manfredoniad і Carlo Calendad |
| Діти | Paola Comencinid, Cristina Comencinid і Francesca Comencinid |
| Нагороди | |
| IMDb | ID 0173728 |
Життєпис
ред.Отримавши диплом архітектора, Коменчіні зайнявся журналістикою і присвятив себе кінематографу.
Разом з Альберто Латтуадою і Марко Феррарі він стояв біля витоків створення в 1938 році Італійської кінотеки в Мілані, працював асистентом різних режисерів, був активним сценаристом, автором короткометражних фільмів.
Коменчіні дебютував повнометражним фільмом «Красти заборонено» (1948). Вніс внесок до формування естетики неореалізму своїми найпопулярнішими комедіями «Хліб, любов і фантазія» (1953) і «Хліб, любов і ревнощі» (1954), антифашистськими стрічками «Всі додому» (1960), «Дівчина Бубе» (1963) і іншими.
Згодом, працюючи в різних жанрах переважно комерційного кіно, режисер зберігав професійний рівень навіть в розважальних фільмах, таких, як «Скопоне, наукова картярська гра» (1972).
Він співпрацював з класиками італійського кіно Росселліні і Дзаваттіні і сам виховав багато талановитих майстрів, серед яких, — його дочка Кристина.
Фільмографія
ред.- 1953 — Хліб, любов і фантазія / Pane, amore e fantasia
- 1954 — Хліб, любов і ревнощі / Pane, amore e gelosia
- 1955 — Римська красуня / (La bella di Roma)
- 1960 — Всі додому / Tutti a casa
- 1964 — Моя пані / La mia signora
- 1965 — Лялечки / Le bambole
- 1972 — Скопоне, наукова картярська гра / Lo scopone scientifico
- 1975 — Жінка на неділю / (La donna della domenica
- 1976 — Лише б не дізналися всі навколо!
- 1979 — Затор — неймовірна історія / L'ingorgo — Una storia impossibile
Примітки
ред.- ↑ а б http://www.guardian.co.uk/obituaries/story/0,,2052743,00.html
- ↑ а б в г Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- ↑ а б в г Deutsche Nationalbibliothek Record #119222582 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
- ↑ SNAC — 2010.
- ↑ CONOR.Sl
|
Це незавершена стаття про італійського кінорежисера. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |