Лушкін Володимир Андрійович

Лушкін Володимир Андрійович (* 10 листопада 1946, с. Поздняшівка, Севський район, Брянська область, РРФСР, СРСР) — український політик російського походження, д.ек.н. (2003), проф. (2004); ДП НЕК «Укренерго», головний державний інспектор України з енергетичного нагляду відокремленого підрозділу Головдерженергонагляду; депутат Житомирської облради (з 11.2010).

Лушкін Володимир Андрійович
Народився 10 листопада 1946(1946-11-10) (74 роки)
Брянська область, РРФСР, СРСР
Діяльність політик
Відомий завдяки Голова Житомирської облдержадміністрації
Alma mater НТУУ КПІ ім. Ігоря Сікорського
Науковий ступінь доктор економічних наук[d]
Партія Народно-демократична партія
Нагороди
Орден «За заслуги» ІІІ ступеня
Нагрудний знак «Шахтарська слава»
Нагрудний знак «Шахтарська слава»

Голова Житомирської облдержадміністрації (7 квітня 1998 — 31 серпня 2001)

ЖиттєписРедагувати

Народився 10 листопада 1946 (с. Поздняшівка, Севський район, Брянська область, РРФСР, СРСР) у російській селянській родині. Батько Андрій Сергійович (1913—1962) і мати Феодосія Федорівна (1914—1960) — селяни; дружина Галина Михайлівна (1949); дочки Наталія (1971) і Тетяна (1977);онуки Володимир(1999) і Михайло(2002); Денис (1994) і Аліна (1996).

ОсвітаРедагувати

Глухівський технікум механізації і електрифікації с. г. (1963—1967).

Київський політех. ін-т (1986), «Електропостачання пром. підприємств, міст, с. г.»; канд. дис. «Організація управління лізингом у системі перспективного інвестування» (Харків. держ. ун-т, 1998); док. дис. «Науково-методологічні основи державного управління інвестиційними процесами розвитку економіки (регіональний та галузевий аспект)» (Харків. нац. ун-т ім. В.Каразіна, 2003).

Кар'єраРедагувати

07.-08.1967 — інженер абонентської служби, Житомир. обл. підприємство сільських електромереж.

08.1967-11.1969 — служба в армії.

12.1969-12.1970 — інженер-інспектор, Черняхівський р-н електромереж Житомир. обл.

12.1970-04.1972 — майстер, Коростенська електромережна дільниця Черняхівського р-ну електромереж Житомир. обл.

04.1972-03.1978 — начальник, Коростенський р-н електромереж Житомир. обл.

03.1978-06.1987 — заступник директора Коростенського підприємства електромереж.

06.1987-04.1995 — директор Житомирського підприємства східних електромереж.

04.-07.1995 — директор Державного енергопостачального підприємства «Житомиробленерго».

07.1995-04.1998 — голова правління — директор Державної акціонерної енергопостачальної компанії «Житомиробленерго».

07.04.1998-31.08.2001 — голова Житомирської облдержадміністрації.

31.08.2001-18.12.2003 — Державний секретар Міністерства палива та енергетики України, 12.2003-02.2005 — заступник Міністра палива та енергетики України.

2005—2006 — радник президента, ДП НАЕК «Енергоатом».

03.2006 канд. в нар. деп. України від Блоку НДП, № 11 в списку. На час виборів: радник президента ДП НАЕК «Енергоатом», заст. директор АК «Київенерго», член НДП.

06.2006-02.2007 — член Нац. комісії регулювання енергетики України.

З 02.2007 — заступник дир. з кадрової роботи, зв'язків з громадськістю та перспективного розвитку, НЕК «Укренерго».

Член Політради Народно-демократичної пратії (з 04.2000); член політвиконкому НДП (з 12.2002); голова Житомир. обл. орг. об'єднання «Нова Україна»; чл. Нац. ради з узгодження діяльності загальнодержавних і регіональних органів та місцевого самоврядування (з 12.2000); чл. Комісії з організації діяльності технол. парків та інноваційних структур інших типів (з 03.2003).

Учасник ліквідації аварії на ЧАЕС 1-ї категорії. 2015 рік- за станом здоров'я переїджає до Житомира й працює деканом в Житомирському університеті.

ВідзнакиРедагувати

Генерал-отаман Укр. козацтва.

Академік Міжнародної інженерної академії, Інженерної академії України, Міжнародної академії наук екології та безпеки життєдіяльності.

Заслужений енергетик України (1996). Заслужений енергетик СНД (2002). Знак «Шахтарська слава» III, II ступенів. Медаль «За трудову доблесть» (05.1977).

Орден «За заслуги» III ступеня (02.2001). Орден Дружби (Росія).

Наукова діяльністьРедагувати

Автор (співав.) 36 наук. і навчально-метод. праць, зокрема монографій: «Лізинг у промисловості та підприємництві України» (1998), «Аудит» (1999), «Контроль і ревізія підприємств» (2000), «Финансы. Деньги. Кредит» (2001), «Безпека життєдіяльності» (2001), «Вільні економічні зони у національній економіці та перспективи розвитку» (2001), «Інвестиції та економічний розвиток» (2002).

ЗахопленняРедагувати

Риболовля, полювання, бджільництво.

ДжерелоРедагувати