Луцілій Басс
Луцілій Басс (лат. Sextus Lucilius Bassus) — римський військовий і політичний діяч середини I століття, римський легат провінції Юдея у 71-72 роках.
Його ім'я відоме за військовим дипломом[1]. За часів імператора Вітелія командував загонами кіноти та одночасно двома флотиліями у Равенні і Мізенумі. Після того як військо на сході проголосило Веспасіана імператором разом із Авлом Цециною Алієном перейшли на сторону Веспасіана. Солдати проте проголосили командиром Корнелія Фуска, а Басса запроторили до в'язниці у Адрія. Пізніше був поновлений на службі і як показують військові дипломи, залишався на цих постах до 71 року. У цей час Басс досягає стану сенатора та був призначений Legatus Augusti pro praetore[2]. Під його командуванням римська армія захоплює фортеці Іродіон та Махерон. Перед взяттям Масади, Луцілій Басс помирає у 73 році. Його наступником став Луцій Флавій Сільва Ноній Басс.
Примітки ред.
- ↑ CIL: 15, 16 [Архівовано 12 березня 2016 у Wayback Machine.] (лат.)
- ↑ Йосип Флавій Юдейська війна. VII:6 [Архівовано 7 липня 2012 у Wayback Machine.] (рос.)
| Попередник: | Луцілій Басс Римські намісники Юдеї 71 — 72 |
Наступник: |
| Секст Ветулен Церіал |
Луцій Флавій Сільва Ноній Басс |
Посилання ред.
- Йосип Флавій. Юдейська війна. Кн. VI—VIII. [Архівовано 7 липня 2012 у Wayback Machine.] (рос.)