Луцій Юлій Лібон (*Lucius Iulius Libo, д/н —після 266 до н. е.) — політичний та військовий діяч Римської республіки.

Луцій Юлій Лібон
лат. L.Iulius L.f.L.n. Libo
Народився д/н
Стародавній Рим
Помер після 266 до н. е.
невідомо
Громадянство Римська республіка
Діяльність політик, військовий очільник
Суспільний стан патрицій[d][1]
Посада консул[2] і давньоримський сенатор[d]
Військове звання консул
Термін 267 до н.е.
Попередник Аппій Клавдій Русс
Наступник Нумерій Фабій Пиктор
Рід Юлії
Батько Lucius Juliusd[3]
Мати невідомо[3][1]
У шлюбі з невідомо[3]
Діти Луцій Юлій Лібон Молодший
Нагороди

Життєпис ред.

Походив з патриціанського роду Юліїв. Про родини немає відомостей. Не мав значних статків. Кар'єру зумів зробити завдяки підтримці роду Клавдіїв, зокрема Аппія Клавдія Цека. Втім консулом став вже у похилому віці — у 267 році до н. е. (разом з Марком Атілієм Регулом). разом з колегою провів успішну кампанії проти салентинів. після цього завершили завоювання Апулії та захопили м. Брундізій. За це вони отримали від сенату право на тріумф. Його було відсвятковано у 266 році до н. е. Брав участь в організації управління Італією, зокрема було впроваджено 4 італійських квесторури.

Родина ред.

Мав сина Луція Юлія Лібона Молодшого, який пошлюбив Цецилію Метеллу Македонік, втім той помер доволі молодим, залишивши сина Нумерія.

Джерела ред.

  1. а б Digital Prosopography of the Roman Republic
  2. Thomas Robert Shannon Broughton The Magistrates of the Roman RepublicSociety for Classical Studies, 1951. — ISBN 0-89130-812-1, 0-89130-811-3
  3. а б в http://www.strachan.dk/family/iulius_patrician.htm