Луцій Корнелій Сципіон (претор 174 року до н. е.)
Луцій Корнелій Сципіон (лат. Publius Cornelius Scipio Africanus; 210 до н.е./209 до н. е. — до 170 до н. е.) — політичний та військовий діяч часів Римської республіки.
Луцій Корнелій Сципіон | |
---|---|
лат. L.Cornelius P.f.P.n. Scipio | |
Народився | 210 до н.е./209 до н. е. Рим |
Помер | до 170 до н. е. Рим |
Громадянство | Римська республіка |
Діяльність | давньоримський політик |
Знання мов | латина |
Учасник | Антіохова війна |
Суспільний стан | патрицій[1] |
Посада | претор |
Термін | 174 рік до н. е. |
Рід | Корнелії Сципіони |
Батько | Публій Корнелій Сципіон Африканський |
Мати | Емілія Павла |
Брати, сестри | Публій Корнелій Сципіон[1][1], Корнелія Сципіона Африкана[1][1], Корнелія Африкана Старша[1][1] і Gnaeus Cornelius Scipiod[1][1] |
Життєпис
ред.Походив з патриціанського роду Корнеліїв Сципіонів. Син Публія Корнелія Сципіона Африканського, консула 205 та 194 років до н. е., та Емілії Павли. Про початок кар'єри нічого невідомо.
У 192 році до н. е. у складі охоронного загону супроводжував дипломатичне посольство до міст Греції. Проте тут потрапив у полон до піратів, які передали його сирійському цареві Антіоху III Селевкіду. Тут знаходився до 190 року до н. е., коли здобув волю після поразки сирійців у битві при Магнесії.
У 174 році до н. е. його обрано претором, що займався відносинами між римлянами та іноземцями. Проте того ж року було виключено з сенату цензорами Квінтом Фульвієм Флакком та Авлом Постумієм Альбіном Луском. Це було відображенням давньої боротьби в сенаті між Сципіонами та консерваторами. Приводом став розпусний спосіб життя Сципіона.
Після цього Луцій Сципіон відійшов від політичних справ. Помер до 170 року до н. е., не залишивши нащадків.
Джерела
ред.- Münzer F. Cornelii Scipiones // Paulys Realencyclopädie der classischen Altertumswissenschaft. — 1900. — Bd. VII. — Kol. 1426—1427. (нім.)
- Karl-Ludwig Elvers, [I 66] C. Scipio, L.. // Der Neue Pauly. Bd. 3 (1997), Sp. 177. (нім.)