Авл Постумій Альбін Луск
Авл Постумій Альбін Луск (лат. Aulus Postumius Albinus Luscus; ? — після 167 до н. е.) — політичний, державний та військовий діяч Римської республіки, консул 180 року до н. е.
| Авл Постумій Альбін Луск | |
|---|---|
| лат. Aulus Postumius Albinus Luscus | |
| Народився |
не пізніше 219 до н. е. Стародавній Рим |
| Помер |
2 століття до н. е. невідомо |
| Країна | Стародавній Рим |
| Діяльність | політик, державний та військовий діяч |
| Знання мов | латина |
| Суспільний стан | патрицій[1] |
| Посада | консул |
| Термін | 180 рік до н. е. |
| Попередник | Публій Корнелій Цетег |
| Наступник | Квінт Фульвій Флакк |
| Рід | Постумії |
| Батько | Авл Постумій Альбін |
| Мати | невідомо |
| Брати, сестри | Спурій Постумій Альбін Павлул[1][1] і Луцій Постумій Альбін[1][1] |
| У шлюбі з | невідомо |
| Діти | Авл Постумій Альбін |
Життєпис ред.
Походив з впливового патриціанського роду Постуміїв. Син Авла Постумія Альбіна, консула 242 року до н. е.
У 192 році як легат брав участь у війні проти Антіоха III Селевкида, царя Сирії. У 187 році до н. е. його обрано курульним еділом. Організовані ним разом з колегою Публієм Корнелієм Цетегом Римські ігри запам'яталися падінням погано закріпленої щогли в цирку на статую богині Поллентії.
На виборах, якими керував його родич консул Спурій Постумій Альбін, він був обраний претором на 185 рік до н. е. На виборах під керівництвом Марка Бебія Тамфіла Авла Постумія обрано консулом на 180 рік до н. е. разом з Гаєм Кальпурнієм Пізоном. Як провінція консулам була призначена Лігурія. Військові дії там велися вдало — Авл Альбін перекрив вузькі гірські проходи, по яких обложені лігурійці отримували харчі, а також знищив поля та виноградники.
У 175 році до н. е. був одним з дуумвірів, які розглядали конфлікт між племенами дарданів та бастардів у Фракії.
У 174 році до н. е. його обрано цензором разом з Квінтом Фульвієм Флакком. Вони оголосили принцепсом сенату Марка Емілія Лепіда, виключили з сенату 9 його членів і відзначили особливим осудженням трьох із них — Луція Корнелія Сципіона, Гнея Фульвія Флакка і Марка Корнелія Малугінена. Цензорами також була проведена чистка стану вершників. Вперше організовано мощення в Римі вулиць, ринку за Потрійними брамами і схилу Капітолію, а також побудували кілька споруд. Пізніше було проведено перепис, в ході якої було нараховано 269 015 громадян (за іншими відомостями, 267 231). Разом з колегою звів міські стіни та облаштували форуми у містах Калатія та Ауксім, у м. Пізавр — вимостив вулиці бруківкою, містах Потенція та Фунди — акведуки, м. Сінуесса — передмістя (магалії).
У 173 році до н. е. увійшов до колегії квіндецемвірів. У 171 році до н. е. очолив римське посольство до Криту, де домовлявся про спільні дії проти царя Персея Македонського. У 167 році до н. е., після закінчення Третьої Македонської війни, був призначений одним з легатів Луція Емілія Павла. Він, зокрема, охороняв вже скинутого Персея. Потім займався організацією римської адміністрацією у новій провінції Македонія. Подальша доля невідома.
Родина ред.
- Авл Постумій Альбін, консул 151 року до н. е.
Джерела ред.
- Friedrich Münzer: Postumius 46). // Paulys Realencyclopädie der classischen Altertumswissenschaft (RE). Band XXII,1. Stuttgart 1953, Sp. 925—929. (нім.)