Луцій Емілій Павло (лат. Lucius Aemilius Paullus) — давньоримський політик та воєначальник. Двічі був консулом: у 219 та 216 рр. до н. е.

Луцій Емілій Павло
лат. L. Aemilius M.f.M.n. Paullus
Народивсяне пізніше 250 до н. е.
Стародавній Рим
Помер2 серпня 216 до н. е. або 216 до н. е.[1]
Канни, Барлетта, Апулія, Італія
·загиблий у бою
КраїнаСтародавній Рим
Діяльністьдавньоримський політик, давньоримський військовий, давньоримський жрець
Знання мовлатина
УчасникБитва при Каннах 216 р. до н. е.
Суспільний станпатрицій[1] і шляхтич[d][1]
Посададавньоримський сенатор[d][2], консул[2], консул, Понтифік і легат
РідAemilii Paullid
БатькоМарк Емілій Павло[1][1]
Матиневідомо
У шлюбі зневідомо
ДітиЛуцій Емілій Павло Македонський[1][1], Емілія Павла і Marcus Livius Drususd[1][1]
Нагороди

Біографія

ред.

Вперше обрано консулом у 219 р. до н. е., разом з Марком Лівієм Салінатором. Того ж року брав участь у другій Ілірійській війні, переміг Деметрія Фарського, який був змушений тікати до македонського царя Філіппа V. Після повернення до Риму нагороджено тріумфом. Згодом його, разом з другим консулом, звинуватили у несправедливому розподілі трофеїв, але потім виправдали.

За часів Другої Пунічної війни вдруге обрано консулом разом з Гаєм Терренцієм Варроном. Вони обидва командували римською армією у битві при Каннах 216 р. до н. е. Всупереч порадам Павла Варрон вирішив залучивши всі наявні сили дати бій, в якому римляни зазнали нищівної поразки. У цій битві Луцій Емілій Павел загинув, у той час як Варрон врятувався.

Луцій Емілій Павло був батьком Луція Емілія Павла Македонського та Емілії Терції, майбутньої дружини Сципіона Африканського.

Див. також

ред.

Примітки

ред.

Джерела

ред.