Луцій Валерій Потіт (консул 483 року до н. е.)

Луцій Валерій Потіт (лат. Lucius Valerius Potitus; ? — після 470 до н. е.) — політичний та військовий діяч часів ранньої Римської республіки.

Луцій Валерій Потіт
лат. L. Valerius M.f.Volus.n. Potitus
Народився невідомо
м.Рим
Помер після 470 до н. е.
невідомо
Громадянство Римська республіка
Діяльність політик, державний і військовий діяч
Знання мов латина
Суспільний стан патрицій[1] і шляхтич[d][1]
Посада консул
Термін 483 та 470 роки до н.е.
Рід Валерії
Батько Марк Валерій Волуз
Мати невідомо
Брати, сестри Volusus Valeriusd[1][1] і Manius Valeriusd[1][1]
У шлюбі з невідомо
Діти Луцій Валерій Потіт

Життєпис ред.

Походив з патриціанського роду Валеріїв. Син Марка Валерія Волуза, консула 505 року до н. е. Про молоді роки немає відомостей.

У 486 році до н. е. був одним з активних супротивників аграрного закону Кассія Вісцеліна. У 485 році став квестором. Під час своєї каденції був офіційним звинувачувачем Вісцеліна, домігся його страти.

У 480 році до н. е. його було обрано консулом разом з Марком Фабієм Вібуланом. Разом з колегою протидіяв народним трибунам, які намагалися провести аграрну реформу. Тоді розпочалася війна з містом-державою Вейї та племенем вольсків. Втім Валерій разом з колегою не здійснював якихось активних дій проти ворогів, приділяючи більше уваги приборканню плебейських трибунів. Проте вимушений був виступити про вольсків, але походу завадив конфлікт з плебеями.

У 470 році до н. е. його вдруге було обрано консулом, цього разу разом з Тіберієм Емілієм Мамерком. Того року тривала війна з племенами еквів та сабінян. Луцію Валерію доручено було вести війну проти еквів, проте не досяг рішучого результату. Перед тим знову стикнувся з намаганням трибунів провести аграрну реформу, втім за допомогою сенату відхилив усі ці спроби. Про подальшу долю нічого не відомо.

Родина ред.

Джерела ред.

  1. а б в г д е Digital Prosopography of the Roman Republic