Відкрити головне меню

Лусіо Гутьєррес Борбуа

Лусіо Едвін Гутьєррес Борбуа (ісп. Lucio Edwin Gutiérrez Borbúa; нар. 23 березня 1957) — еквадорський політичний діяч, президент країни з січня 2003 до квітня 2005 року, керівник Хунти національного порятунку 2000 року.

Лусіо Гутьєррес Борбуа
ісп. Lucio Gutiérrez Borbúa
Лусіо Гутьєррес Борбуа
Прапор
52-й Президент Еквадору
15 січня 2003 — 20 квітня 2005 року
Попередник: Густаво Нобоа
Наступник: Альфредо Паласіо Гонсалес
 
Партія: Patriotic Societyd
Освіта: Universidad de las Fuerzas Armadas - ESPEd
Народження: 23 березня 1957(1957-03-23)[1][2] (62 роки)
Кіто, Еквадор
Громадянство: Еквадор
Віросповідання: католицтво
У шлюбі з: Ximena Bohórquezd

Медіафайли у Вікісховищі?

ЖиттєписРедагувати

Отримав військово-інженерну освіту в Еквадорі, навчався також у Бразилії та США. Брав участь у миротворчих місіях ООН у Центральній Америці. Має військове звання полковника. 2000 року командував полком охорони президентського палацу.

У січні 2000 президентський палац був взятий в облогу індіанцями, які протестували проти скасування національної валюти та переходу на американський долар. Гутьєррес перейшов на бік маніфестантів, усунув президента Хаміля Мауада й очолив Хунту національного порятунку. Наступного ж дня хунта передала владу цивільним особам і віце-президенту Густаво Нобоа (тим не менше, Гутьєрреса було заарештовано[3]). Такі дії принесли Гутьєрресу популярність, він навіть створив власну партію, яка первинно декларувала за мету досягнення соціальної справедливості.

2002 року виставив свою кандидатуру на президентських виборах і здобув перемогу. Тоді його підтримали індіанці. Президент намагався оздоровити економіку, але коли цього зробити не вдалось, був змушений взяти черговий кредит у МВФ. 2004 року спробував приватизувати пенсійну систему. Пізніше узяв контроль над Верховним судом, зняв звинувачення в корупції та повернув з еміграції екс-президентів Букарама й Нобоа, яких населення країни звинувачувало у важкому стані економіки[4].

У квітні 2005 року в країні почались масові маніфестації із закликами до усунення Гутьєрреса від влади. 15 квітня було запроваджено надзвичайний стан. 20 квітня Національний конгрес проголосував за зняття з Гутьєрреса повноважень глави держави на користь віце-президента Альфредо Паласіо Гонсалеса. Гутьєррес спробував утекти з країни, але через захоплення аеропорту військовиками, був змушений ховатись у посольстві Бразилії[4]. Невдовзі таки зміг утекти з країни. У жовтні того ж року, однак, повернувся на батьківщину, де був заарештований[5].

2009 брав участь у президентських виборах, здобув 28,24% голосів виборців, посівши друге місце (Рафаель Корреа здобув перемогу у першому турі). У жовтні 2010 року в країні сталась спроба усунення від влади Рафаеля Корреа, в організації якої був звинувачений один із соратників Гутьєрреса та його партія. Сам Корреа назвав Гутьєрреса організатором спроби перевороту[6][7].

ПриміткиРедагувати

ДжерелаРедагувати