Лошбурська людина

скеляне укриття (печера) та археологічна пам'ятка в Люксембурзі

Координати: 49°45′46″ пн. ш. 6°16′44″ сх. д. / 49.762696° пн. ш. 6.278976° сх. д. / 49.762696; 6.278976

Лошбурська людина (також Loschbur man, Löschbur Mann) — скелет гомо сапієнс часів європейського мезоліту, виявлений в 1935 році в Мюллерталь (Mullerthal), в комуні Вальдбілліг, Люксембург.

Скелет Лошбурської людини

ІсторіяРедагувати

 
Кам'яний притулок (скельне укриття), де був знайдений скелет

Майже повноцінний скелет, був виявлений 7 жовтня 1935 року під скелястим укриттям в Мюллерталі на березі річки Чорний Ернц. Його знайшов археолог-аматор та вчитель школи Ніколя Тілл[1]. Зараз скелет знаходиться в Національному природно-історичному музеї[en] в місті Люксембург[2].

ЖиттяРедагувати

Лошбурська людина була мисливцем-збирачем, а крем'яні інструменти, використовувані для переслідування і умертвіння видобутку (кабанів і оленів) були знайдені біля її тіла. Вона була однією із останніх у своєму роді, незабаром її витіснили нові популяції, скоріше скотарі, ніж мисливці — і з більш блідими шкурами.[3] Відповідно до ДНК-тестів, отриманих у 2014 році, Лошбурська людина була чоловіком,[4] мала темну шкіру (з вірогідністю 97 %), каштанове (коричневе) або чорне волосся (99 %) та ймовірно блакитні очі (53 %). На відміну від 90 % сучасних європейців, він мав непереносимість лактози.[5] Коли він помер, йому було від 34 до 47 років, мав 1,6 м висоти і важив між 58 і 62 кг.[1]

Кремовані останки людини, швидше за все, дорослої жінки, були знайдені неподалік, в ямі, яку вперше розкопали в 30-х роках і пізніше знову розкрили. Кістки ніг відсутні, а рештки грудної клітки недостатньо представлені, а на решті кісток були відбитки, що свідчить про зняття шкіри, м'язів, можливо, до кремації, включаючи видалення нижньої щелепи та вискоблювання черепа.[6]

ЗнайомстваРедагувати

Лошбурська людина жила понад 8000 років тому, що робить скелет найстарішими людськими останками, знайденими в країні.[5] Останки містили Y-ДНК Гаплогрупи I-M423*.[7] ДНК-тестування (два моляри представлені хорошими зразками) вказує на те, що західноєвропейські мисливці-збирачі, такі як і Лошбурська людина, «сприяли зародженню всіх європейців, але не для близько-східних Європейців».[8]

ЗМІ, наукаРедагувати

Результати тестування ДНК — 2014 дозволили Люксембурзькому Національного центру Археологічних Досліджень та Національному Музею Історії та Мистецтва, створити 3D реконструкцію людини.[4] L'homme de Loschbour — анімаційний фільм 2012 року, який триває 7 хвилин, автор Нік Гербер.[9] «Redonner vie à l'Homme de Loschbour» була одноденна конференція в Національному природно-історичному музеї, на якій було представлено огляд результатів останніх досліджень.[10]

Див. такожРедагувати

Список літературиРедагувати

  1. а б Kieffer, Sophie (17 September 2014). Le "premier Luxembourgeois" a livré plus de secrets que prévu: Le nouveau visage de l'homme de Loschbour. Luxemburger Wort (fr). Процитовано 28 November 2018. 
  2. L'Homme du Loschbour, le plus ancien Luxembourgeois, à la base d'un succès scientifique (fr). Monarchy of Luxembourg. 20 October 2014. Процитовано 28 November 2018. 
  3. Rutherford, Adam (2018). A Brief History of Everyone Who Ever Lived: The Human Story Retold Through Our Genes. The Experiment. с. 72–74. ISBN 9781615194940. 
  4. а б L'homme de Loschbour était définitivement un homme! (fr). RTL Télé Lëtzebuerg. 17 September 2014. Архів оригіналу за 29 листопада 2018. Процитовано 28 November 2018. 
  5. а б L'Homme de Loschbour dans Nature (fr). National Museum of Natural History (Luxembourg). Процитовано 28 November 2018. 
  6. Jones, Amy Gray. Cremation and the Use of Fire in Mesolithic Mortuary Practices in North-West Europe. У Cerezo-Román, Jessica; Wessman, Anna; Williams, Howard. Cremation and the Archaeology of Death. Oxford University Press. ISBN 9780192519092. 
  7. I-M423*. YFull. Vadim Urasin. 2012. 
  8. Lazaridis, Iosif (17 September 2014). Ancient human genomes suggest three ancestral populations for present-day Europeans. Nature. Процитовано 28 November 2018. 
  9. L'Homme de Loschbour bei Festival nominéiert (fr). RTL Télé Lëtzebuerg. 3 May 2012. Архів оригіналу за 29 листопада 2018. Процитовано 28 November 2018. 
  10. Conférence: Redonner vie à l'Homme de Loschbour (29/1/2015) (fr). National Museum of Natural History (Luxembourg). January 2015. Процитовано 28 November 2018. 

ПосиланняРедагувати