Гаплогру́па I2, або за загальною номенклатурою I-M438 є гаплогрупою людської ДНК Y-хромосоми, разом з гаплогрупою I1 є головною галуззю гаплогрупи I-M170 (гаплогрупа І). Гаплогрупа I2 є другою гаплогрупою за частотою 22,0 % (132/601)[1] серед чоловіків-українців після «слов'янської» або «арійської» гаплогрупи R1a. Сформована 27500 років тому з загальним предком 21800 років тому.[2]

Найбільшої частоти у 50% чоловіків та більше сягає на Балканах у Динарах, де найвищі чоловіки у світі зі зростом у середньому 185,6 см[3].

Головними галузями гаплогрупи I-M438 є I-L460 та I-L1251.

Базальна (початкова) гаплогрупа M438 має зразки серед чоловіків Криту та Сицилії.

Походження та історіяРедагувати

Гаплогрупа IJ поширилися у Європу приблизно 35000 років тому. Гаплогрупа I бере свій початок саме в Європі від мігрантів гаплогрупи IJ. Вона є найдавнішою серед основних гаплогруп у Європі.

Дослідження стародавньої ДНК оріньяцької культури (45000-28000 років тому) належать до гаплогруп CT, C1a, C1b, F та I.

Гаплогрупа I2 (M438/P215/S31) вважається, що з'явилася у пізню давньокам'яну добу під час останнього зледеніння приблизно 27500-21500 років тому. Точного місця народження гаплогрупи I2 невідомо, тому що перші європейці були кочовими мисливцями та збирачами.

Найдавніший скелет чоловіка з гаплогрупою I2 знайдено у швейцарському Grotte du Bichon, що датовано 13500 роками тому та відноситься до азильської культури[4]. Його матерня гаплогрупа була U5b1h.

У жовнтні 2016 року було протестовано 15 зразків з середньокам'яної доби. Один зразок з Іспанії відноситься до C1a2, один у Німеччині до гаплогрупи F, 2 у Франції — до гаплогрупи I*, 6 у Люксембурзі та Швеції — до гаплогрупи I2 (у тому числі до гаплогруп P37.2, L672, M423 та PF3827). Материнські гаплогрупи до яких вони належали були U2e, U4, U5a1, U5a2 та U5b. Чотири зразка з Росії відносяться до Y-гаплогруп: 1 до J*, 2 до R1a1 та 1 до R1b1a. Це вказує на різноманітність гаплогруп у середньокам'яній Європі. Тепер гаплогрупи C1a2, F, I*, J* надзвичайно рідкісні. Проте гаплогрупа I-P37.2 (I2a1) за часів новокам'яної доби надзвичайно поширилися.

Неолітична асиміляція гаплогрупи I2 близькосхідними хліборобами G2aРедагувати

За нової кам'яної доби хлібороби-переселенці у Європу асимілювали до себе майже усі давні лінії середньокам'яної доби. За ранньої новокам'яної доби 8500 років тому у північно-західній Туреччині гаплогрупа I2c (L596) була вже присутня. За дослідженнями 2014—2016 років серед скелетів новокам'яної доби у Європі 16 % з 69 зразків належали до гаплогрупи I2a (L460/PF3647/S238). I2a є другою за чисельністю новокам'яною європейською гаплогрупою після гаплогрупи хліборобів-переселенців з Анатолії G2a.

Історія гаплогрупи I2a1 (P37)Редагувати

Гаплогрупа I2a1-P37 особливо розквітла за доби Старчево-Кереш-Криської культури (6000-4500 до Р. Х.) у південно-східній Європі, де вона дотепер залишається основної чоловічою гаплогрупою. Саме ця гаплогрупа I2a1 складає 96 % усіх українців-носіїв гаплогрупи I2.

I2a1 також з'явилася у Західному Середземномор'ї завдяки культура кардіальної кераміки (5000-1500 до Р. Х.). Серед сучасного населення Західного Середземномор'я сардинці та баски є народами з найбільшим відсотком нащадків цієї культури з гаплогрупою I2a1.

Також було виявлено зразки гаплогрупи I2a1 мідної доби:

  • на півночі Італії зразок I2a1a1, що належить культурі ремеделло,
  • в Угорщині зразок I2a1, що належить культурі Ватя (Vatya culture).

Історія гаплогрупи I2a2 (M436)Редагувати

Тільки один зразок I2a2 (M436) був знайдений серед ранніх та середніх новокам'яних зразків, а саме M223 з Іспанії. За мідної та бронзової діб виявлено зразки гаплогрупи I2a2:

Історія I2c (L596)Редагувати

За ранньої новокам'яної доби 8500 років тому у північно-західній Туреччині гаплогрупа I2c (L596) була вже присутня. Вона попала у Європу разом з хліборобами-переселенцями гаплогрупи G2a.

Виявлено зразок I2c2 (PF3827) вже мідної доби у Німеччині, що належить носію унетицької культури.

Географічне та етнічне поширенняРедагувати

Гаплогрупа I2 має центр поширення у південно-східній Європі, а саме у Динарських Альпах.

Босняки мають 55 % носіїв гаплогрупи I2, хорвати 41,8 %, мешканці острову Сардинія — 39,5 %, македонці 38,9 %, серби 33 %, чорногорці 31 %, українці 21,4 %, болгари 20,7 %, греки 18,3 %, угорці 18,1 %, румуни 17,5 %, молдавани 16,7 %, білоруси 16,0 %, словаки та чехи тотожні 13,3 %, німці-швейцарці 11,9 %, поляки 9,9 %, словенці 7,5 %, німці 7,2 %, австрійці 5,1 %, литовці 3,4 %.

Зовнішня структураРедагувати

Гаплогрупа I2, разом з гаплогрупою I1 є частиною гаплогрупи I (M170), так званої «стародавньої європейської». Її попередницею є гаплогрупа IJ (M429) у межах якої вона споріднена з «семітською» гаплогрупою J. Гаплогрупа IJ є частиною гаплогрупи IJK (M522|M523) у межах якої вона Гаплогрупа I2 споріднена з усім поза-африканським чоловічим населенням.

  • IJK (M522|M523)
    • IJ (M429/P125)
      • I (M170)
        • I1 (M253)
        • I2 (M438)
      • J (M304)
    • K (M9)

Внутрішня структураРедагувати

  • I2 (M438)
    • L460
      • M436
        • M223
          • CTS616
            • CTS10057
              • Z161
              • L701
            • Y3721
              • M284
              • Y3670
          • Y6098
            • S23680
            • Y6099
        • Y10705
          • L38
      • P37 — переважно східноєвропейська гаплогрупа
        • M423
          • Y3104
            • L621 — у південно-східній Європі, найбільша концетрація серед босняків, хорватів, на північному сході Румунії та у Молдові; приналежність до південних слов'ян, румун, угорців та українців пояснюється поширенням цієї гаплогрупи ще до слов'янської експансії у добу кукутені-трипільської культури,
        • CTS595
          • L158 — до гаплогрупи відноситься приблизно 40 % сардинців, до 10 % у деяких районах Піренеїв, та 1.2 % (3 з 257) чехів,
          • S21825
    • L596
      • Y16419
      • S6635

I-L460Редагувати

L460 (I2a) сформувався 21800 років тому. Загальний предок жив 21100 років тому.

Також відносяться 5 снипів.

Найближче розгалуження дерева I-L460:

  • L460
    • M436
      • M223
        • CTS616
        • Y6098
      • Y10705
        • L38
    • P37 — переважно східноєвропейська гаплогрупа
      • M423
        • Y3104
      • CTS595
        • L158 — до гаплогрупи відноситься приблизно 40 % сардинців, до 10 % у деяких районах Піренеїв, та 1.2 % (3 з 257) чехів,
        • S21825

I-M423Редагувати

M423 (I2a1b) сформувався 18500 років тому. Загальний предок жив 13500 років тому.

Також відносяться 45 снипів.

Найближче розгалуження дерева I-M423:

  • M423
    • Y3104
      • L621
        • CTS10936
          • CTS4002
            • CTS10228
            • FGC20479

I-M223Редагувати

M223 (I2a2a) сформувався 17400 років тому. Загальний предок жив 12100 років тому.

Також відносяться 69 снипів.

Найближче розгалуження дерева I-M223:

  • M223
    • CTS616
      • CTS10057
        • Z161
        • L701
      • Y3721
        • M284
        • Y3670
    • Y6098
      • S23680
      • Y6099

I-L596Редагувати

L596 (I2c) сформувався 21800 років тому. Загальний предок жив 15200 років тому.

Також відносяться 61 снипів.

Найближче розгалуження дерева I-L596:

  • L596
    • Y16419
      • Y16418
      • A1143
      • BY2807
      • BY2818
      • BY3335
    • S6635

I2 серед українцівРедагувати

За даними трьох груп Familytree DNA[5][6][7], де сконцентровані українці, носіями I2 (M438) є 132 з 601, тобто 22,0 %.

З 132 носіїв гаплогрупи I2 серед українців належать до:

  • I-M423 (I2a1b) 123 українських чоловіків або 93,2 %,
  • I-M223 (I2a2a) 6 чоловіків або 4,5 %,
  • I-L596 (I2c) 2 чоловіка або 1,5 %.

Відомі носіїРедагувати

  • За дослідженням проведеним у фільмі «ДНК - портрет нації» відомий український співак Олександр Пономарьов є носієм гаплогрупа I2.
  • Відомий християнський німецький реформатор Мартин Лютер (1483—1546) належав до L147.2 (CTS5966, CTS10228)
  • Міклош Горті (1868—1957), регент Угорського королівства у 1920-44 роках належав до I2a1b3a (L147.2).
  • Джеймс Монро (1758—1831), один з батьків-засновників ЗДА, 5-ий президент ЗДА у 1817—1825 роках, шотландець клану Мунро, належав до I2-Y12073.
  • Американський бізнесмен у галузі інформаційних технологій, засновник корпорації Майкрософ, найбагатша людина світу Білл Гейтс належить до I2-Y3684 (Y3713).
  • Наполеон ІІІ (1808—1873) французький президент у 1848—1852 роках й французький імператор у 1852—1870 роках належав до I2a2a-CTS6433,
  • Ендрю Джонсон (1808—1875), 17-ий президент ЗДА у 1865-69 роках належав до I2a2a (former I2b1)
  • американський актор Чак Норріс належить до I2a2a-Z79 (підгалузь Z161),
  • американський письменник жахів Стівен Кінг належить до I2a2a-Y7272 (підгалузі Z161 та S2364)
  • російський військовик, грузинський князь Павло Ціціанов (1754—1806) з роду Ціціашвілі належав до I2c2b2,
  • американський співак Елвіс Преслі (1935—1977) належав до рідкісної гаплогрупи I2c1a2a1a1a (F2044).

ДжерелаРедагувати

ПриміткиРедагувати

  1. Архівована копія. Архів оригіналу за 29 грудня 2017. Процитовано 28 листопада 2017. 
  2. Архівована копія. Архів оригіналу за 30 серпня 2017. Процитовано 28 листопада 2017. 
  3. Архівована копія. Архів оригіналу за 23 квітня 2018. Процитовано 28 листопада 2017. 
  4. Архівована копія. Архів оригіналу за 20 листопада 2017. Процитовано 29 листопада 2017. 
  5. Архівована копія. Архів оригіналу за 7 листопада 2017. Процитовано 29 листопада 2017. 
  6. Архівована копія. Архів оригіналу за 22 вересня 2021. Процитовано 29 листопада 2017. 
  7. Архівована копія. Архів оригіналу за 7 листопада 2017. Процитовано 29 листопада 2017.