Лорікет зелений

вид птахів
Лорікет зелений
Біологічна класифікація
Домен: Еукаріоти (Eukaryota)
Царство: Тварини (Animalia)
Тип: Хордові (Chordata)
Клас: Птахи (Aves)
Ряд: Папугоподібні (Psittaciformes)
Родина: Psittaculidae
Рід: Лорі-віні (Vini)
Вид: Лорікет зелений
Vini meeki
(Rothschild & Hartert, 1901)
Синоніми
Charmosyna meeki
Посилання
Вікісховище: Vini meeki
Віківиди: Vini meeki
ITIS: 554820
МСОП: 22684668
NCBI: 1649851

Лоріке́т зелений[2] (Vini meeki) — вид папугоподібних птахів родини Psittaculidae[3]. Мешкає на Соломонових островах. Вид названий на честь британського орнітолога і колекціонера Альберта Стюарта Міка[en][4].

Опис ред.

Довжина птаха становить 16 см. Забарвлення переважно зелене, груди, нижня частина живота, гузка і нижні покривні пера крил жовтувато-зелені. Тім'я тьмяно-сизе, задня частина шиї має сильний оливково-коричневий відтінок. Скроні і шия з боків світло-зелені, поцятковані зеленими смугами. Другорядні махові пера знизу поцятковані білувато-жовтими смугами. Хвіст темно-зелений з широкою жовтою смугою на кінці. Нижня чторона хвоста яскраво-жовта. Навколо очей вузькі сірі кільця, райдужки жовті або оранжеві, лапи оранжеві.

Поширення і екологія ред.

Зелені лорікети мешкають на островах Бугенвіль, Санта-Ісабель, Коломбангара, Гуадалканал, Нова Джорджія і Малаїта, спостерігалися на острові Макіра. Вони живуть у вологих гірських і рівнинних тропічних лісах та на кокосових плантаціях. Зустрічаються зграями по 10-15 птахів (іноді до 30-50 птахів), на висоті від 1000 до 1200 м над рівнем моря, місцями на висоті до 1500 м над рівнем моря. Часто приєднуються до змішаних зграй птахів разом з жовтоволими лорікетами. Ведуть кочовий спосіб життя, живляться пилком, нектаром, квітками і дрібними плодами.

Збереження ред.

МСОП класифікує стан збереження цього виду як близький до загрозливого. Зелденим лорікетам загрожує знищення природного середовища.

Примітки ред.

  1. BirdLife International (2016). Vini meeki. Архів оригіналу за 14 квітня 2021. Процитовано 20 травня 2022.
  2. Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
  3. Gill, Frank; Donsker, David (ред.). Parrots, cockatoos. IOC World Bird List Version 12.1. International Ornithologists' Union. Архів оригіналу за 12 грудня 2021. Процитовано 20 травня 2022.
  4. Jobling, James A. (2010). The Helm Dictionary of Scientific Bird Names. London: Christopher Helm. с. 245. ISBN 978-1-4081-2501-4.

Джерела ред.