Лонго Юрій Андрійович
Юрій Лонго або Юрій Андрійович Головко (рос. Ю́рий Андре́евич Ло́нго, Юрий Андреевич Головко, *23 вересня 1950 р. — †17 лютого 2006 р., м. Москва) — «магістр білої практичної магії», народний цілитель. Автор методик з «любовної магії», зі зняття пристріту, прокльонів тощо. Розробив нетрадиційні способи лікування онкологічних захворювань. Співавтор і співпродюсер телепередачі «Третє око», герой відеофільмів «Тіло Леніна», «Магістр», «Мить чаклунства», «Чарівник». Автор книг: «Професія — чаклун», «Чиста сила (Практична і любовна магія)», «Третє око», «Школа чаклунів (Таємниці практичної магії)», «Під світлом повного місяця», «Сповідь чаклуна», «Монастирські рецепти від будь-якої хвороби», «Сімейний травник від всіх хвороб» і т. д..
| Юрій Андрійович Лонго | |
|---|---|
| рос. Юрий Андреевич Лонго | |
| Ім'я при народженні | рос. Юрий Андреевич Головко |
| Народився |
23 вересня 1950 Краснодарський край |
| Помер |
17 лютого 2006 (55 років) Москва |
| Поховання | Востряковський цвинтар |
| Громадянство |
 СРСР →  Росія |
| Діяльність | ілюзіоніст, письменник, парапсихолог, телеведучий |
| Alma mater | Санкт-Петербурзький державний університет |
| Знання мов | російська |
Біографія ред.
- Народився у станиці Незамаївська Краснодарського Краю, Павловський район. Батьки — вчителі сільської школи, сестра — вчителька математики.
- Навчався в художньому училищі (не закінчив). Потім у Москві навчався в театральній студії при КДБ СРСР. Отримав диплом психолога Ленінградського університету.
- Працював з Геннадієм Гончаровим керівником Московської школи гіпнозу[1].
- На хвилі «Перебудови» в СРСР був одним з перших, хто скористався піддатливістю суспільної свідомості в період кризи, і почав проводити свої «зцілення». Пізніше проводив телевізійні сеанси магії, вистави за «воскресінню мертвих». Демонстрував у своїх виступах гіпноз, телепатію, телекінез, пірокінез, ясновидіння, левітацію.
- Публікував в центральній пресі прогнози на майбутнє.
- Офіційно був одружений тричі[2]: Оксана Лозова (Балашиха), Людмила Борисівна Нікітіна (Москва), Анеліна Аркадіївна Семененко (шлюб тривав з 15 листопада 1995 по 3 квітня 1996). Від другого шлюбу є дочка Юлія (*23 вересня 1981). Після розлучення залишалася «екранною» (відображеною) дружиною мага. Проживали окремо: Юрій на Великій Бронній вулиці, Анеліна — у його квартирі на Сущевском валу.
- До кінця життя усвідомив, що його фокуси і трюки справили вкрай негативний вплив на значну кількість людей, і намагався якось компенсувати завдані ним збитки свідомості людей, схильних до навіювання. Зокрема, виступив з різкою критикою дій Григорія Грабового.
- 20 лютого 2006 р. помер у Москві. Похований на Востряковському цвинатрі[3]. Офіційна причина смерті — аневризма аорти[4]. Неофіційною причиною є його конфлікт з Григорієм Грабовим. Незадовго до смерті, Юрій Лонго виступив на телеканалі «ТНТ» з різкою критикою його обіцянок оживити загиблих у Беслані. Передача на «ТНТ» з критикою Грабового була записана за півтора місяця до показу, проте її показали напередодні того дня, коли у Юрія Лонго стався перший напад. Спадщина Юрія Лонго оцінюється в $1,5 млн дол. США на лютий 2006 р.
Примітки ред.
- ↑ «Юрій Лонго: Твоя любов — мій астральний щит» [Архівовано 29 вересня 2007 у Wayback Machine.], «Московська Правда», 05.05.2006 (рос.)
- ↑ «Кому достанутся миллионы Юрия Лонго?» [Архівовано 28 вересня 2007 у Wayback Machine.], vlasti.net, 03.02.2007 (рос.)
- ↑ Востряковское кладбище [Архівовано 13 жовтня 2011 у Wayback Machine.](Перевірено 13 листопада 2009) (рос.)
- ↑ «Умер маг и целитель Юрий Лонго» [Архівовано 24 червня 2018 у Wayback Machine.], «Российская газета», 20.02.2006 (рос.)
Посилання ред.
- Что стоит за смертью известного мага и гипнотизера Юрия Лонго [Архівовано 10 листопада 2011 у Wayback Machine.] (рос.)
- У мага Юрия Лонго были тысячи любовниц [Архівовано 17 червня 2007 у Wayback Machine.] — описание некоторых трюков мага. (рос.)
- Юрий Лонго и его женские тайны [Архівовано 26 вересня 2008 у Wayback Machine.] — книга Аллы Михайловой, апрель 2007 года. (рос.)
- "Юрий Лонго: «Вся жизнь как под общим наркозом», дневники мага — книга Аллы Михайловой, январь 2010 года. (рос.)