Локрум
хорв. Lokrum
Вид на Локрум з Дубровницької канатної дороги

Карта
Карта острова
Карта острова
Географія
42°37′38″ пн. ш. 18°07′10″ сх. д. / 42.627222222222° пн. ш. 18.119444444444° сх. д. / 42.627222222222; 18.119444444444
МісцерозташуванняАдріатичне море
поблизу Дубровника
АкваторіяАдріатичне море
Група островівOld city (Dubrovnik)d і Dalmatian Archipelagod
Площа0,694  км² 
Довжина1,6 км
Ширина0,54 км
Країна
Хорватія
РегіонДубровницько-Неретванська жупанія
Адм. одиницяДубровницько-Неретванська жупанія
Населення0 осіб
Локрум. Карта розташування: Хорватія
Локрум
Локрум
Локрум (Хорватія)
Мапа

CMNS: Локрум у Вікісховищі

Локрум (хорв. Lokrum) — невеликий острів в Адріатичному морі, розташований поряд з хорватським містом Дубровник. Острів є частиною території Дубровницько-Неретванської жупанії. Іноді Локрум відносять до Елафітських островів.

Загальна інформація

ред.
 
Форт Наполеона

Про острів

ред.

Локрум розташований в безпосередній близькості від Дубровника, звідки існує регулярне сполучення з островом. Площа острова становить лише 0,694 км²[1], довжина берегової лінії — 5058 метрів[1]. Незважаючи на невеликий розмір, на ньому розташовано маленьке озеро — Мертве (хорв. Mrtvo). Також на острові розташовані прекрасні піщані пляжі, що робить його досить популярним місцем серед туристів.

За переказами, після кораблетрощі на острів висадився Річард Левине Серце.

У давнину, понад 80 % всіх капітанів Рагузької республіки були вихідцями з острова Локрум.

Туризм

ред.

Локрум відомий тим, що на ньому відпочивав ерцгерцог Максиміліан Габсбург, майбутній імператор Мексики. З його часів на острові збереглися бенедиктинський монастир і ботанічний сад, де проживає кілька сімей павичів.

Ще однією визначною пам'яткою острова є форт Наполеона, зведений французами в 1806 в період завоювання ними Далмації.

Примітки

ред.
  1. а б Duplančić Leder, T.; Ujević, T.; Čala, M. (2004):Duljine obalne crte i površine otoka na hrvatskom dijelu Jadranskog mora određene s topografskih karata mjerila 1:25 000, Geoadria, Vol. 9, No. 1, 5-32. Архів оригіналу за 2 липня 2012. Процитовано 27 липня 2011.