Локомотив (стадіон, Київ)

стадіон у Києві (Україна)

Стадіон «Локомотив» — футбольний стадіон у Києві, домашня арена однойменного футбольного клубу. Відкритий 2 серпня 1925 року на місці стадіону для ігор працівників залізничного вокзалу, сучасну назву отримав у жовтні 1935 року. Розрахований на 1631 глядача[5], місця для яких обладнано індивідуальними пластиковими сидіннями. Має штучне покриття газону та вежі штучного освітлення. За одними з воріт основного поля розташований додатковий футбольний майданчик менших розмірів.

Локомотив
Стадіон спортивного комплексу «Локомотив» (жовтень 1935)[1][2]
Стадіон «Локомотив»
Повна назва Стадіон спортивного комплексу «Локомотив» Південно-Західної залізниці
Оригінал назви Стадіон спортивного комплексу «Локомотив» (жовтень 1935)[1][2]
Країна Flag of Ukraine.svg Україна[1]
Розташування Україна, Київ,
пров. Стадіонний, 10/2
Координати 50°26′19″ пн. ш. 30°28′51″ сх. д. / 50.438833° пн. ш. 30.481083° сх. д. / 50.438833; 30.481083Координати: 50°26′19″ пн. ш. 30°28′51″ сх. д. / 50.438833° пн. ш. 30.481083° сх. д. / 50.438833; 30.481083
Побудовано 2 серпня 1925[3]
Відкрито 2 серпня 1925
Реконструйовано 2011
Власник Південно-Західна залізниця
Покриття штучне
Команда (-и) «Локомотив» К
Види спорту футбол[1], регбі[1] і американський футбол[4]
Вміщує 1631[5]
Розміри поля 104×68 м[6]

Локомотив (стадіон, Київ) у Вікісховищі

ІсторіяРедагувати

 
Вхід до стадіону
 
Вигляд на стадіон згори
 
Вигляд на трибуни

З 1919 року на місці сучасного стадіону «Локомотив» існував майданчик для проведення ігор серед робітників та службовців київського залізничного вокзалу. 2 серпня 1925 року було офіційно відкрито новий стадіон для команди «Желдор», що була на той час однією з найсильніших у Києві. Про це було офіційно повідомлено у газеті «Вісник фізичної культури» (№ 10 за жовтень 1925 року):

 

Новий стадіон залізничників.

2 серпня на кордонах робітничих околиць міста, серед залізничної колонії, урочисто відкрився зразковий стадіон залізничників Київського вузла…

Оригінальний текст (рос.)
Новый стадион железнодорожников. 2 августа на границах рабочих окраин города, среди железнодорожной колонии, торжественно открылся образцовый стадион железнодорожников Киевского узла…
 

Майже два роки стадіон не мав конкретної назви і зазвичай називався «Желдором», однак у 1927 році його офіційно нарекли «Червоним залізничним стадіоном». Першої серйозної реконструкції арена зазнала у 19331934 роках, коли було добудовано трибуни на 10 000 місць.

Наприкінці 1935 року на з'їзді фізкультурників Південно-Західної залізниці було прийняте рішення про створення ДСТ «Локомотив», згідно з яким нові назви отримали і футбольна команда, і стадіон. У 1938 році на «Локомотиві» проводилися матчі найвищого дивізіону чемпіонату СРСР з футболу.

Після втрати командою професійного статусу у 1947 році арена приймала переважно змагання на першість Києва, а також слугувала базою для підготовки молодих футболістів у ДЮФК «Локомотив». На початку XXI століття стадіон перебував на грані зникнення, існувала ймовірність побудови на його місці елітного фітнес-центру, однак у 20112012 роках була завершена його реконструкція, під час якої стадіон отримав зручні пластикові сидіння на трибунах та новітнє штучне покриття газону моделі Limonta MAX S 60[7]. Окрім основного поля розміром 104×68 м за одними з воріт розміщений додатковий майданчик меншого розміру зі штучним покриттям. Навколо поля обладнано бігові доріжки.

ПриміткиРедагувати

ПосиланняРедагувати