Личинкоїд рожевий

вид птахів
Личинкоїд рожевий
Самиця рожевого личинкоїда
Самиця рожевого личинкоїда
Біологічна класифікація
Домен: Еукаріоти (Eukaryota)
Царство: Тварини (Animalia)
Тип: Хордові (Chordata)
Клас: Птахи (Aves)
Ряд: Горобцеподібні (Passeriformes)
Родина: Личинкоїдові (Campephagidae)
Рід: Довгохвостий личинкоїд (Pericrocotus)
Вид: Личинкоїд рожевий
Pericrocotus roseus
(Vieillot, 1818)
Синоніми
Muscicapa rosea Vieillot, 1818
Посилання
Вікісховище: Pericrocotus roseus
Віківиди: Pericrocotus roseus
ITIS: 561923
МСОП: 22706728
NCBI: 424828

Личинкоїд рожевий[2] (Pericrocotus roseus) — вид горобцеподібних птахів родини личинкоїдових (Campephagidae)[3]. Мешкає в Південній і Південно-Східній Азії.

Опис ред.

 
Рожеві личинкоїди
 
Рожеві личинкоїди

Довжина птаха становить 18-19,5 см, враховуючи довгий хвіст. Верхня частина тіла переважно сіра, обличчя і горло білуваті, через очі проходять тонкі чорні смуги. У самців нижня частина тіла рожева або червонувата, у самиць світло-жовта. У самців надхвістя, крайні стернові пера і смуги на крилах червоні, у самиць жовті.

Поширення і екологія ред.

Рожеві личинкоїди гніздяться в Гімалаях, від Афганістану і Пакистану через північну Індію, Непал, Сіккім, Бутан і Північно-Східну Індію до північної і західної М'янми, в південному Китаї, північному В'єтнамі, Лаосі і Таїланді. Взимку вони мігрують на рівнини центральної і східної Індії, Бангладеш і Південно-Східної Азії (на південь до Камбоджі і перешийку Кра). Вони живуть у вологих гірських і рівнинних тропічних лісах, в парках і садах. Зустрічаються на висоті до 1525 м над рівнем моря. Живляться комахами та їх личинками.

Примітки ред.

  1. BirdLife International (2016). Pericrocotus roseus. Архів оригіналу за 9 жовтня 2021. Процитовано 22 квітня 2022.
  2. Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
  3. Gill, Frank; Donsker, David, ред. (2022). Bristlehead, butcherbirds, woodswallows, Mottled Berryhunter, ioras, cuckooshrikes. World Bird List Version 12.1. International Ornithologists' Union. Архів оригіналу за 7 травня 2014. Процитовано 22 квітня 2022.